Вітаю, любі читачі!

Трішки новин) 

Запрошую до уривочка з історію "Офіціант-мільйонер"

Уривок: 

“Я кохаю вашу доньку! – згадав і повторив, – Придурок! Хто ж так і після такого освідчується? – гірко спитав сам себе. Звісно, що тобі не повірили! Бо ті, хто кохають за спиною махінацій не крутять!” 

Для заспокоєння згадав, що і батько Марго, такий весь суворий і непохитний, а доньці всю правду не розповів. Вона ж і не знала, схоже, про землю і про те, що “Сяйво” через його, батька, помилку, в повітрі зависло. А отже їй боляче зараз вдвічі сильніше… 

З цими думками зміг якимось дивом заснути під ранок просто на канапі у вітальні. А прокинувся від того, що дзеленчав дверний дзвінок. 

Вставати не хотілося. І тому спочатку інстинктивно натягнув на себе накидку, якою вкривався і яка взагалі не гріла. А потім таки отямився, бо в дім Заліських ніхто просто так не потрапляв. Значить, хтось і з своїх. Хоча свої ключа мають… містика якась! – сердито пробурчав і тягнучи за собою те покривало, як привид мантію, пішов відкривати. Перед цим визирнув у бокове вікно і вилаявся! Виявляється, вчора він не закрив ворота! Певно, то сусіди намагаються достукатись та перевірити, чи все гаразд. 

Голова нестерпно гула, сонні очі сльозились, коли він відчинив двері і… застиг. 

Бо на порозі його дому стояла… Марго… 

Оптимальний варіант візуалу. Неоптимальні пішли в тг-канал))

До книги

***

І нагадую про свої соцмережі. Там бувають анонси і розіграші) Щоб підписатись на сторіночку – натискайте картинку соцмережі.