Продовження історії "Право на щастя"

.- Я маю тобі дещо сказати.- каже він.

-Що?- питаю з цікавістю.

-Батько завтра повертається в своє крісло директора.- каже він.

-А ти?- питаю, передчуваючи щось неприємне.

-А я йду на війну.- каже коханий, а я ледь тримаюся на ногах.

-Ти жартуєш?- питає з надією.

-Ні, сонце. Не жартую. Дивлячись на твого брата і інших знайомих, я зрозумів, що маю їм трохи допомогти. Їм там важко.- каже дивлячись в далечінь.

-Чому не порадився зі мною?- питаю.

-Ти б мене відмовила.- каже.

-Звісно відмовила б.- кажу грізно.

-Софіє, настав  час і мені захистити свою Батьківщину, родину і мою кохану…- каже Руслан.