Життя-буття з чорної діри нема вороття.

Охочий зрозуміти таємницю води...
З неї ми колись вийшли, і колись - 
Повернемось туди!
Як  кров у жилах пульсує захотілось,
Відчути силу вогню повсюди!
Вдихнути всі вітри, американські буревії хочу...
Затримати дихання, час зупинити.
Розповсюдитись знаннями між  зірок іскристих,
Шляху молочного, рукава Оріона!
Обійнятись з чорною дірою, як з кулькою барвистою.
Бо ж насправді не чорна нібито вона...
Непогана значить, просто норовиста!
На який дрючок це все навколо треба?
Зрозуміти б це нарешті, до кінця.
=27.11.24=