привіт

А у вас було таке, що, дописавши книгу, ви впадаєте в якусь апатію... смуток і нічого не хочеться? У мене постійно так! Я так прив'язуюся до своїх персонажів, що потім тижнями перечитую! Вони для мене, як справжні, вони мої друзі...

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
23.11.2024, 12:34:19

Спробуйте написати велику книгу, а не на 2-12 сторінок. Так Ви зможете розтягнути задоволення на довше)
Зробіть цикл творів, де будете згадувати своїх героїв.

Показати 2 відповіді
Олеся Глазунова
23.11.2024, 12:58:32

Natasha, Впевнена, що у Вас усе вийде. Спробуйте скласти план історії та ви самі побачите, що набереться більше сторінок. Подумайте, якими були б Ваші герої через тиждень, місяць, рік розвитку подій.

Розумію вас, це як завершити довгу подорож із друзями, яких дуже любиш. Але ваші персонажі залишаться з вами, а читачі, які теж прив'язалися до них, дякуватимуть вам за цю подорож. І хто знає, можливо, вони ще повернуться у ваших майбутніх творах?

Natasha
23.11.2024, 12:34:18

Радомир Український, Може й повернуться! Вони будуть, як актори мелодрам, які переходять з одного фільму в інший.

Інші блоги
Книжкова весна на Букнет. Знижки + розіграш!
Друзі, на Букнет стартувала акція "Книжкова весна"! Упродовж її дії ви можете придбати книги улюблених авторів зі знижками до 30%, а ще - отримати шанс виграти промокоди на безкоштовне читання будь-яких платних книг
Таємниці вікторіанської Англії і маленький сюрприз
Сьогодні в мене для вас остання, але від того не менш розкішна візуалізація, яку мені зробила Дана "NeuroMagic". Ви тільки погляньте на цю естетику! Ми переносимося у манірну Англію кінця ХІХ століття з історією «Тінь
Вирішила спробувати себе у складанні віршів
А саме - у авторській поетичній адаптаціі одного з найвідоміших віршів мого улюбленого Дж. Р. Р. Толкіна — Mythopoeia, ось що в мене вийшло: Мій любий пане, я сказав недавно, Що не буває проклята так явно Людина, створена
Дзвінок з минулого...
Привіт всім!!! У нас щось новеньке та інтригуюче: Я сиджу в кабінеті на двадцять восьмому поверсі «Апекс Наві» і дивлюся у вікно. Київ розкинувся внизу, як іграшковий. На столі — два флакони Ganymede, які я так і не віддав
Новий розділ "Жінок..." вже на сайті
Сьогодні нарешті трішки довідаємось про таємницю Орисиної бабусі. Станеться це випадково, у парку. А настпуний розділ буде про життя цієї хоч не головної, та все ж особливої героїні. Вона побачила бабусю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше