Додано
23.11.24 11:15:09
Мої персонажі завжди несуть тіньові сторони людей
"Мої персонажі завжди несуть тіньові сторони людей, яких я знаю. Хто з вас хоч раз побачив себе у вигаданому герої?"
hnat
20
відслідковують
Інші блоги
Всі родини нещасливі по-різному, а Хейли Доусон з книги "Крихітко, біжи! " https://booknet.ua/book/krihtko-bzhi-b455502 Іванки Сокіл https://booknet.ua/vanka-sokl-u3136540 не щастить по життю! Перший чоловік виявився нав'язливим та обмеженим,
Моя нова пісня "Я хочу більше". Прослухати — натисніть на картинку❤️ Я хочу більше, трохи-трохи,
Почути поруч твої кроки.
Я хочу більше, трішки-трішки,
Щоб ти сьогодні мене втішив. Інші мої пісні в книзі "Ти
Любі мої читачі та колеги❤️ Знаєте, іноді пишеш, пишеш… Потім мільйон разів перечитуєш розділ, виправляєш помилки, знову читаєш. Перевіряєш, чи все логічно: послідовність подій, рухи героїв, діалоги, їхні реакції. І
Дякую, самі знаєте кому, за відключення світла, ми трохи затримали вихід глав, бо фізично не встигаємо з командою редакторів дооробити роботу з ціми відключеннями. Сводіваюсь скоро все буде добре та я зможу викладати роздили
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТут яка штука... потрібно бути дуже вибірквоим до того, що пропускаєш через себе. Наш мозок не сприймає умовного способі і вся, без виключення, вся інформація залишає в ньому слід.
Після деякого часу я перестав писати твори, де говловним героєм є негативний персонаж. Ці думки, навіть якщо думати про них тільки уявно, залишають занадто багато слідів))))
Книги - це як паралельна реальність, де ви прототип Бога. Це можливість по іншому пережити і переосмислити навіть деякі наші вчинки.
ПС ми всі занадто складні персонажі, щоб бачити себе в комусь лише після однієї ситуації, хоча всі читачі починають співпереживати головному героєві, думаючи що вони б самі зробили в тій чи іншій ситуації і коли рішення співпадають це може викликати певні відчуття схожості.
Але, по можливості, по менше тіні, хоча хто знає...)
Zinkevych Ihor, довга дорога, але вона того варта)
Я сьогодні. В книзі Радомира Українського)
Джуні Салем, оу шєд
Останній раз, коли я побачив себе у вигаданому герої, це була книжка по психології)
Радомир Український, оо, це чудова історія)
))) Кажуть, це називають "нігті". Бридка назва, як на мене. Тому я роблю чоловічків. :). ось.
Олександр Алісов, кумедно
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати