Тут яка штука... потрібно бути дуже вибірквоим до того, що пропускаєш через себе. Наш мозок не сприймає умовного способі і вся, без виключення, вся інформація залишає в ньому слід.
Після деякого часу я перестав писати твори, де говловним героєм є негативний персонаж. Ці думки, навіть якщо думати про них тільки уявно, залишають занадто багато слідів))))
Книги - це як паралельна реальність, де ви прототип Бога. Це можливість по іншому пережити і переосмислити навіть деякі наші вчинки.
ПС ми всі занадто складні персонажі, щоб бачити себе в комусь лише після однієї ситуації, хоча всі читачі починають співпереживати головному героєві, думаючи що вони б самі зробили в тій чи іншій ситуації і коли рішення співпадають це може викликати певні відчуття схожості.
Але, по можливості, по менше тіні, хоча хто знає...)
Доброго дня. Сьогодні ми тут зібралися по причинах презентації моєї книги Дивом живий з циклу Той, хто бореться. Це перша книга з циклу. Щодо продовження, то воно вже є написаним наступними двома рукописами, більшими рукописами.
“— Це не буде боляче? — ледь чутним голосом запитав Ча-ер. — Чим раніше приймеш — тим менше мук. — Дякую, пане. — Ча-ер низько опустив голову, закрив волоссям очі. Потім зібрався йти, стискаючи в обіймах
Факти про піратів Піратство таке ж давнє, як і мореплавство. Перші згадки сягають античності: ще греки та римляни боролися з морськими розбійниками, які нападали на торгові судна в Середземному морі. Золотий вік піратства
Про що ми думаємо, коли чекаємо критику? От ти опублікувала ( чи почала) твір. Сидиш - і думаєш: зараз хтось напише, що: 1. не чіпляє з першого речення; 2. забагато(замало) описів; 3. ще там щось Потім люди починають читати,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТут яка штука... потрібно бути дуже вибірквоим до того, що пропускаєш через себе. Наш мозок не сприймає умовного способі і вся, без виключення, вся інформація залишає в ньому слід.
Після деякого часу я перестав писати твори, де говловним героєм є негативний персонаж. Ці думки, навіть якщо думати про них тільки уявно, залишають занадто багато слідів))))
Книги - це як паралельна реальність, де ви прототип Бога. Це можливість по іншому пережити і переосмислити навіть деякі наші вчинки.
ПС ми всі занадто складні персонажі, щоб бачити себе в комусь лише після однієї ситуації, хоча всі читачі починають співпереживати головному героєві, думаючи що вони б самі зробили в тій чи іншій ситуації і коли рішення співпадають це може викликати певні відчуття схожості.
Але, по можливості, по менше тіні, хоча хто знає...)
Zinkevych Ihor, довга дорога, але вона того варта)
Я сьогодні. В книзі Радомира Українського)
Джуні Салем, оу шєд
Останній раз, коли я побачив себе у вигаданому герої, це була книжка по психології)
Радомир Український, оо, це чудова історія)
))) Кажуть, це називають "нігті". Бридка назва, як на мене. Тому я роблю чоловічків. :). ось.
Олександр Алісов, кумедно
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати