Додано
23.11.24 11:15:09
Мої персонажі завжди несуть тіньові сторони людей
"Мої персонажі завжди несуть тіньові сторони людей, яких я знаю. Хто з вас хоч раз побачив себе у вигаданому герої?"
hnat
17
відслідковують
Інші блоги
Друзі! На Букнет стартувала благодійна акція на підтримку Збройних сил України. На всі кошти від покупки зазначених нижче книг до 28 лютого включно будуть придбані дрони для 125 бригади ТРО ЗСУ. ДО ПЕРЕЛІКУ КНИГ Акція
Книга завершена і декілька днів буде безкоштовною. Тому, хто не дочитав, дочитуйте, бо потім, скоріш за все, книга стане платною. Анотація до книги "Бажана Ляля" - Зупинись, нам не можна, - задихаюсь від його гарячих
А розкажіть, як ви пишете історії із щасливим фіналом. А то у мене лише страх, жах, морок, смуток та інша жерсть виходить...
Що тут не так??? Чи так??? Хм... – Що ж, тепер у тебе немає вибору, Кевіне, – тихо мовила Анна холодно, – ти маєш пояснити мені все. – Я хотів зробити це раніше, – з болем у голосі почав він. – Але ти уникала мене. –
Привіт, найрідніші)
Доля звела мене з неперевершеною Анастасією Чаленко, яка веде свій власний YouTube-канал "Пташка. Аудіокниги українською". Вона згодилася озвучити моє оповідання "Шукаю наречену. Дракон. Мільярдер!"
Тому
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТут яка штука... потрібно бути дуже вибірквоим до того, що пропускаєш через себе. Наш мозок не сприймає умовного способі і вся, без виключення, вся інформація залишає в ньому слід.
Після деякого часу я перестав писати твори, де говловним героєм є негативний персонаж. Ці думки, навіть якщо думати про них тільки уявно, залишають занадто багато слідів))))
Книги - це як паралельна реальність, де ви прототип Бога. Це можливість по іншому пережити і переосмислити навіть деякі наші вчинки.
ПС ми всі занадто складні персонажі, щоб бачити себе в комусь лише після однієї ситуації, хоча всі читачі починають співпереживати головному героєві, думаючи що вони б самі зробили в тій чи іншій ситуації і коли рішення співпадають це може викликати певні відчуття схожості.
Але, по можливості, по менше тіні, хоча хто знає...)
Zinkevych Ihor, довга дорога, але вона того варта)
Я сьогодні. В книзі Радомира Українського)
Джуні Салем, оу шєд
Останній раз, коли я побачив себе у вигаданому герої, це була книжка по психології)
Радомир Український, оо, це чудова історія)
))) Кажуть, це називають "нігті". Бридка назва, як на мене. Тому я роблю чоловічків. :). ось.
Олександр Алісов, кумедно
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати