Додано
23.11.24 11:15:09
Мої персонажі завжди несуть тіньові сторони людей
"Мої персонажі завжди несуть тіньові сторони людей, яких я знаю. Хто з вас хоч раз побачив себе у вигаданому герої?"
hnat
20
відслідковують
Інші блоги
Вітаю!
ฅ^•ﻌ•^ฅ Добре, як мені правильно порадили, зніс попередній блог. Визнаю, він не зовсім був і про літературу (Модератори, якщо Ви це читаєте, не бийте палицею, я вже сам себе покарав, все зніс! :) ).
Від Дієз Алго https://booknet.ua/blogs/post/428803 Оповідання за картинкою І моє оповідання: Тінь на стіні
Я нарешті можу показати вам трохи більше про «Сонце під чорними крилами». У цьому дописі залишаю буктрейлер і естетики двох головних героїв — Сунніви та Драґира. Це візуальні образи, з яких для мене почала складатися
Любі мої читачі! Триває неймовірний флешмоб "Літературний шабаш" на Букнет! Другий день приніс знову новинку. У літературному шабаші вже беруть участь такі книги: ⭐"Інтуїтка. Знищений артефакт" Лариса Бондарчук ⭐"Вовча
Інколи корисно зависати в ноутбуці, і знаходити те, що давно забуте. Ось так і я забула, що раніше трішки пробувала якісь вірші писати, якісь невелики уривки тексту. А сьогодні знайшла цей вірш, та й вирішила закинути
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТут яка штука... потрібно бути дуже вибірквоим до того, що пропускаєш через себе. Наш мозок не сприймає умовного способі і вся, без виключення, вся інформація залишає в ньому слід.
Після деякого часу я перестав писати твори, де говловним героєм є негативний персонаж. Ці думки, навіть якщо думати про них тільки уявно, залишають занадто багато слідів))))
Книги - це як паралельна реальність, де ви прототип Бога. Це можливість по іншому пережити і переосмислити навіть деякі наші вчинки.
ПС ми всі занадто складні персонажі, щоб бачити себе в комусь лише після однієї ситуації, хоча всі читачі починають співпереживати головному героєві, думаючи що вони б самі зробили в тій чи іншій ситуації і коли рішення співпадають це може викликати певні відчуття схожості.
Але, по можливості, по менше тіні, хоча хто знає...)
Zinkevych Ihor, довга дорога, але вона того варта)
Я сьогодні. В книзі Радомира Українського)
Джуні Салем, оу шєд
Останній раз, коли я побачив себе у вигаданому герої, це була книжка по психології)
Радомир Український, оо, це чудова історія)
))) Кажуть, це називають "нігті". Бридка назва, як на мене. Тому я роблю чоловічків. :). ось.
Олександр Алісов, кумедно
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати