Додано
23.11.24 11:15:09
Мої персонажі завжди несуть тіньові сторони людей
"Мої персонажі завжди несуть тіньові сторони людей, яких я знаю. Хто з вас хоч раз побачив себе у вигаданому герої?"
hnat
20
відслідковують
Інші блоги
Вітаю вас, любі читачі) Заходьте до смачної книжки “Твоя солодка правда”. Цитата: — Що за дивний погляд? — з насолодою сьорбнула каву, закриваючи очі від тепла, яке розливалося по тілу. — Ти
я сьогодні вирішила перепублікувати текс у книзі " Софі та чарівне кільце, або Софі Принцеса Снів". мені перші два розділи допомогла відредагувати ШІ Gemeni, а також я там змінила обкладинку ( тепер вона виглядає більш
Я продовжую закидати відео до моїх книг))) Не дам Вам спокою))))
Цієї книги ще немає на сайті, я її ще не публікувала, але моє серце вже настільки сильно палає цією історією, що я просто не можу більше мовчати! Я пишу її прямо зараз, вкладаючи в кожен рядок стільки диких мурашок, ламаючиго
Любі мої, ця осінь стала для мене початком нового етапу в житті й подарувала натхнення на створення багатьох нових історій для вас. ❤️ Ще більше владних, небезпечних чоловіків та чарівних, але далеко не завжди покірних
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТут яка штука... потрібно бути дуже вибірквоим до того, що пропускаєш через себе. Наш мозок не сприймає умовного способі і вся, без виключення, вся інформація залишає в ньому слід.
Після деякого часу я перестав писати твори, де говловним героєм є негативний персонаж. Ці думки, навіть якщо думати про них тільки уявно, залишають занадто багато слідів))))
Книги - це як паралельна реальність, де ви прототип Бога. Це можливість по іншому пережити і переосмислити навіть деякі наші вчинки.
ПС ми всі занадто складні персонажі, щоб бачити себе в комусь лише після однієї ситуації, хоча всі читачі починають співпереживати головному героєві, думаючи що вони б самі зробили в тій чи іншій ситуації і коли рішення співпадають це може викликати певні відчуття схожості.
Але, по можливості, по менше тіні, хоча хто знає...)
Zinkevych Ihor, довга дорога, але вона того варта)
Я сьогодні. В книзі Радомира Українського)
Джуні Салем, оу шєд
Останній раз, коли я побачив себе у вигаданому герої, це була книжка по психології)
Радомир Український, оо, це чудова історія)
))) Кажуть, це називають "нігті". Бридка назва, як на мене. Тому я роблю чоловічків. :). ось.
Олександр Алісов, кумедно
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати