Напевно, я довго вдивлялася б в натовп, а потім голосно вигукнула, щоб вони не забували посміхатися кожного раночку, кожної хвилиночки... Тільки робили це щиро))) І були, як діти: вірили в дива та щось неймовірне, забуваючи хоча б на мить про складні реалії❤️
Певно, я б сів такий на стільчик. Задумливо обійшов би поглядом всіх людей, що завмерли, очікуючи моєї репліки.. прочистив би горло і сказав:
«Досить нити, світ стане краще лише тоді, коли ви самі спробуєте його змінити. І не треба он там хмикати. Вилазьте зі своєї гидкої шкарлупки і всміхайтесь. А все інше підтягнеться»
Привітики! Вирішила і я доєднатися до челенджу "Моє робоче місце письменника" від Євгенія Шульженка. Власне, пишу я тут: Ще є такий блокнотик, де колись прописала план "Пір року. Зникнення
Доброго часу доби, читачі та автори)). Математика на пару з історією довели мене, тому я вирішила трохи розслабитись та прийшла до вас). Так як за вікном у нас уже кінець грудня, думаю, саме час підбити підсумки
Вітаю друзі! Дякую Вам від серця та душі за 500 переглядів книги «Провалля». Підписуйтесь, читайте, насолоджуйтесь! Подаруйте мені декілька ноликів в кінці цифри (◕‿◕) Відчуваю тихе дихання Провалля.
Привіт, мої любі! Сьогодні трохи детальніше розповім про "Коефіцієнт надійності". Ця історія — поєднання сімейної драми і спортивного адреналіну. Якщо ви любите сильних героїв, гострі конфлікти та щирі почуття,
Вітаю, любі!) Нещодавно був дуже цікавий челендж, хоча чого нещодавно, якщо він досі проходить)))
Так ось. Я також прийняла у цьому челенджі "Моє робоче місце письменника.." від Євгенія Шульженко участь) І
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНапевно, я довго вдивлялася б в натовп, а потім голосно вигукнула, щоб вони не забували посміхатися кожного раночку, кожної хвилиночки... Тільки робили це щиро))) І були, як діти: вірили в дива та щось неймовірне, забуваючи хоча б на мить про складні реалії❤️
Вітаю! Я б сказала теж саме. Життя не настільки довге, аби витрачати його на щось погане.
Я б відповіла, але боюсь, що моя відповідь вам не сподобається. Тому я просто почекаю інших коментарів
Аркадія моя, Щиро бажаю вам якнайшвидше зустрітися з вашими рідними.
Певно, я б сів такий на стільчик. Задумливо обійшов би поглядом всіх людей, що завмерли, очікуючи моєї репліки.. прочистив би горло і сказав:
«Досить нити, світ стане краще лише тоді, коли ви самі спробуєте його змінити. І не треба он там хмикати. Вилазьте зі своєї гидкої шкарлупки і всміхайтесь. А все інше підтягнеться»
Ірина Скрипник, Ахаха))) я бачу, ви любите ефектне донесення думки)))
Одне діло сказати, а інше — щоб вони почули.
Тому я б нічого не сказав, адже це б нічого не змінило.
Erleen Nord, Песимістично :( Хоча, напевно, ви праві.
Цікаве питання.. думаю, що я б сказала щось банальне >
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати