Нестерпне кохання

НЕСТЕРПНЕ КОХАННЯ із новою частиною, ой що несеться.

 
— менше слів більше діла,  — сказала я і  хлопець схопив мене за руку і ми побігли. Він біг спереду, а я намагалася бігти за ним доволі швидко, — можна і помаліше, — хлопець зупинився і я врізалася в нього якби не ловкість рук Кирила я б лежала лицем у траві.
— ми зупинилися. І ти мало не впала. Я впіймав тебе, сонечко.
— то ти тепер мій герой?
— типу того. Можна було і віддячити.
— секунду, — я вибралася з його міцних лап. В нього руки, як лапи. Його одна, як мої дві, або три руки. Я мило посміхнулася і дивилася тільки йому в обличчя, — Кириле Ді Лаурентісе, кохасик мій, якби не ти, то моя бідна головонька була б у цій траві. Можливо з струсом мозку.
— ти перебільшуєш трохи сонечко, — засміявся хлопець.
— трошки? Окей, — і я знову почала свою тираду, — найкращий у світі дизайнер одягу, мій майбутній чоловік. Якби би не ти то я б валялася тут у траві. Ти мій герой ти врятував мене від соромного падіння і, — не встигла я договорити, як увійшов журналіст