Кому музу зі знижкою?

Вітаю, мої стихійні!❤️

Сьогодні на мій найвеселіший та найдивніший роман

"МУЗА В КЕДАХ ДЛЯ ПРОДЮСЕРА" діє знижка цілих 20%

Тож, якщо бажаєте відволіктися на щось легеньке, щиро запрошую))

— А візьми мене до себе! — благально склавши долоні перед обличчям заканючила дівчина.
— Що? — на мить завис від такого нахабства. — Нащо ти мені потрібна?
— Можу в домі прибирати, їсти готувати. Я вмію, чесно-чесно, — лопотіла розгублено.
— Зі зламаною ногою? — уже відверто насміхався з безглуздих спроб вчепитися в нього. Тільки от біда — нащо, не розумів. Гроші з нього хоче тягнути? Чи, дійсно, немає куди піти? Тоді готель був непоганим варіантом.
— Точно, — разом скидаючи з обличчя маску нещасної жертви скривилася, клацнувши пальцями. — От чорт. Тоді не поприбираю і не приготую. Доведеться так мене забрати, на безкорисній основі.

А якщо ви, як і я, прихильник драматичних історії, запрошую вас до своєї новинки, роману
"ВАГІТНА ДЛЯ ЙОГО СЕСТРИ"

Чесно скажу, я дуже боялася, що після довготривалих Стихійних, які вкрали моє серденько, мені буде важко перемкнутися на нову книгу, але... Антон з Лілею з новинки настільки затишні та теплі, попри весь біль, який їм доводиться переживати, що я вже щиро обожнюю їхню історію. І дуже сподіваюся, що ви полюбите її так само як і я. 

— Ліля?
Пролунав надто голосно в майже мертвецьке порожньому медичному закладі. Квіткова дівчина завмерла спиною до нього. Антон помітив, як плечі здригнулися. Вона зробила глибокий вдих та повільно обернулася. Ледь вловивши чоловічий погляд, мов пташка, налетіла до нього. Авраменко збагнути нічого не встиг, як повисла на його шиї, огортаючи теплим ароматом білого жасмину і ванілі та відпечатуючи власні сльози на його одязі.
Чоловіка добряче так коротнуло від дивного, давно забутого відчуття затишку, який нахлинув на нього разом із дівочими обіймами. Тіло пронизало електрострумом, а серце стиснулося від відчуття, наче знову став потрібним. Він несміливо, виходячи зі ступору та потайки вбираючи приємний аромат, прошепотів біля її вушка:
— Тс, я тут. Поруч. — Руки інстинктивно піднялися, торкаючись дівочої спини та погладжуючи. — Все буде добре, Фея.

_____________________________

Дякую, що ви зі мною! Лю, ваша ЮМ❤️

Мій телеграм-канал     Слідкувати за автором на Букнет     Instagram      Facebook 

Група для авторів та читачів на Facebook

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Інна Турянська
18.11.2024, 16:14:39

Весела історійка)) сподіваюся у героїв книги все чудово!

Показати 2 відповіді
Лара Роса
19.11.2024, 19:07:23

Юлія Міхаліна, Хоча, їх ти теж встигла помучити)))

avatar
Selene Evance
18.11.2024, 10:59:00

ой-й-й, пам'ятаю "Музу", шикарнюче виконання Винника)

Показати 2 відповіді
Selene Evance
19.11.2024, 19:07:12

Юлія Міхаліна, Та Санька вся по собі родзинка

avatar
Виктория Зёма
18.11.2024, 11:03:03

❤️

Юлія Міхаліна
19.11.2024, 18:23:39

Виктория Зёма, ♥️♥️♥️

avatar
Лара Роса
18.11.2024, 11:00:32

Муза - саме те, щоб відпочити від нерадісної буденності))) Весела, прикольна, а героїня просто вогонь з динамітом в одному місці! Можна уявити, як вона вибухає періодично)))

Юлія Міхаліна
19.11.2024, 18:23:36

Лара Роса, Дякую, Ларочко))♥️ Ага, така знесе всіх і вся))

Інші блоги
Післясмак від книги «смертельний досвід 18+»
Вітаю спільното, Вперше знаходжусь, мʼяко кажучи в трансі від прочитаного, і саме тому не можу промовчати.... Прочитала повністю твір автора Іван Павелко "Смертельний досвід 18+" https://booknet.ua/book/smertelnii-dosvd-b450442і
Розділ 4
Дорогі автори та читачі ♥️ Вийшов розділ книги " Блейд" Уривок⚡ Наступного дня до кімнати зайшла Кейла, обережно несучи чашку гарячого чаю. Але щойно вона переступила поріг, її рух завмер. Погляд потемнів,
Мавка у броні. Фінальний акорд.
У криптах між монастирем та храмом було знайдено масове поховання початку дванадцятого століття. […] Люда повільно йшла вздовж викладених залишків тіл і не розуміла власних емоцій. Її душа тріпотіла, на обличчі
Вона дуже боялася повторити долю матері...
Знайти свою пару - це не завжди щастя. Особливо якщо це жорстокий і владний альфа, який зважає тільки на власні бажання. Таким був батько Зореліки. Її мати навіть втекла від нього, забравши доньку, попри те, що він був її
Закон випаленої совісті.
Бувають моменти, коли світ навколо не просто руйнується — він стає чужим. Ти робиш крок до того, кого вважав братом, а натрапляєш на холодну гранітну стіну. Сьогоднішня розмова Каліди та Дреґана в Залізному Піку — це
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше