Привіт, мої любі читачі!!!

«Виклик кинуто»

— Деймоне, припини… Реально… я завтра буду, як скельце і буду виконувати усі твої босячі накази… — Я почала гикати… супер. — Зачекай, я вип’ю води… Ой!
  — Що там ще? — Засмівся він і я образилась.
  — «Ой!» - це води нема, вип’ю ще вина.
  — Джесс! — Я почула голос, який застерігав, що не треба цього робити. Але ж він не бачить… та й мені начхати. Я зробила кілька ковтків вина і гикавка припинилась.
  — Все. — Я видихнула, і поставивши келих на стіл, впала на подушку. — Ти з мене сміявся – я образилась. Ти… ти…
  — Дупа. Я вже в курсі.
  — У тебе завтра ще один вихідний.
  — Ні.
  — Ти сперечаєшся з босом?
  — Так. — Хмикнувши, я запитала: — А ти що хочеш, щоб я повторила це все?
  — Що саме?
  — Я про те, щоб напитись, а ти про що подумав? Спати я з тобою теж не збираюсь, тож розслабся. Ми скуштували… як там кажуть… як? Ну… Деймоне… підкажи… Щось там про гріх… Е-е-е…
  — Скуштувати заборонений плід. — Його голос став сталевим.
  — О, так! Саме так. Досить. Тепер нам обом полегшало.
  — Джесс… я не хотів, щоб тобі було боляче.
  — Мені не боляче, а якщо і так… то це… не твоя справа. — Я відчувала, як мої повіки повільно та втомлено прикривають очі. — Я прийду завтра на роботу, якщо ти не хочеш, щоб я знову сиділа дома та пила вино.
  — Добре, Джесс. Поспи. А завтра з самого ранку таблетку і багато води.
  — Буде зроблено бос-дупа! — Я захихотіла на всю кімнату і вимкнула телефон.

А ще якщо бажаєте, саме зараз в моєму телеграм можна приєднатись до #передбачення по цій книзі

 Мій телеграм

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!