Редагування книги завершено!
Привіт, любі Натхненники!!!
Сьогодні кілька новин!!!
Перша новина, це те, що я повністю відредагувала книгу “Ти мій бос?!”.
Вона написана вже давно і залюблена вами, тож я вирішила зробити її ще кращою.
Запрошую до прочитання всіх, хто хоче стати “Босоманьячкою” та усіх, хто вже добре знає Любов та Романа.
“ — Можна? — нерішуче запитала Любов, і увійшовши до кабінету, зачинила двері.
— Так, прошу. Сідайте. — Роман намагався не видати свого голосу, тому додав краплинку хрипоти.
— Дякую.
Любов обережно пройшла до столу.
Роман видихнув, і розвернувши крісло, промовив:
— Привіт, Полуничко, — самовпевнена та задоволена усмішка осяяли його обличчя.
— Романе?! — Любов ошелешено дивилася на хлопця і не могла повірити своїм очам. — Ти мій бос?!
Роман дивився на Любов, а в пам’яті спливали фрагменти їхньої шаленої ночі.
Все треба повторити… все.
— Так, Полуничко – Я ТВІЙ БОС! — Він вимовив все чітко, не припиняючи усміхатись.
— Ні. Ні. І ще раз ні! — Любов похитала головою, наче гадала, що він міраж.
— Так. Так. І ще раз так! — Засміявся Роман, підходячи до неї.
Любов зробила крок назад, але це їй не допомогло. Його руки обхопили її талію, стискаючи власно… наче підкорюючи.
— Відпусти! Негайно! — Вона уперлася долонями об його груди і знову промовила: — Відпу… — Слова загубилися у його губах.
Роман не вагаючись, підхопив Любов під сідниці і посадив на стіл, не припиняючи цілувати її.
Молодець, дівчинко… молодець. Відповідай мені.”
Можливо блогів не буде з часом, тож запрошую туди де ви отримуватимете всі важливі новини від мене та уривки.
Мирного неба!!!
Героям Слава!!!
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати