Вітання, усім! 

Спішу нагадати вам, мої сонечка, що на моїй сторінці, я захоплива, цікавезна осіння історія, "Закохана в осінь та у тирана". Ця книга в наповнена протистоянням, проявом характерів сильних героїв. Вони подобаються одне одному, але вперто не хочуть це визнавати. Почуття захоплюють обох, але вони старанно придушують їх в собі. Але в житті обох, є дуже важлива маленька людина, яка дорога їм обом...

Уривок.

— Мені сказали ви тато Олежика і хотіли мене бачити.

— Так хотів! — Зірвано кинув чоловік. — Та для того, аби попросити тебе обмежити своє спілкування з моїм сином.

У кімнаті повисла пауза.

— Чому? — Не сміло запитала Оля.

— На це є багато причин. — Холодно заявив Олександр, хоча настирливість цієї дівки виводила. — Першою з них, є те, що я не хочу, аби мого сина оточували чужі люди та мали на нього вплив. Наступне — я не хочу, щоб вас у двох бачили у людних місцях. Іще одне, тобі потрібно влаштовувати своє життя, а не возитися з чужими дітьми. — Зітхнув та повний люті продовжив. — Іще одна причина, — я не збираюся, одружуватися з тобою, хоч якби ти не прив’язала малого до себе.

Сподівався дівка після почутого мовчки піде, а вона випалила.

— Взагалі-то, я за вас заміж не збиралася...

Осіння історія кохання...

Тихого вечора, сонечка!!!