Візуалізація до розділу 16. Сон

Книга "Поза канонами буття"

Ніч.Темний ліс. Слабке світло молодого місяця, погано проникає крізь товщу напівоголених дерев. Я лечу вздовж чорної річки, напружено вишукуючи когось. Відчуття тривоги та страху переповнюють мене. Аж раптом, бачу темну фігуру, що стоїть по коліна вводі та поволі  заходить глибше.

Кружляючи навкруги незнайомця змогла розгледіти впалі вилиці  та відчужений вираз блідого обличчя. Далі погляд падає на довге руде волосся, якому б позаздрила кожна дівчина та дивний одяг, що схожий на чоловіче китайське ханьфу٭ темно-синього кольору, оздоблене багатою вишивкою. Щось знайоме промайнуло в загальному образі.

Повільно, але впевнено чоловік завалюється на спину. Його пишна спідниця не хоче тонути, плаваючи   на поверхні у вигляді віяла, а хвилясте волосся тільки торкнувшись водної гладі, починає вилазити пасмами та розчинятися в темних нетрях загадкової водойми. Рудоволосий прикрив очі та віддався течії.

Жаль охопив мене, але через ефемерність власного тіла не могла допомогти.