«тисяча - і одна ніч» справді за одну ніч

Ну, якщо зовсім чесно, то захопився ще й шматочок вечора. Я почала писати десь о шостій вечора і завершила приблизно о першій ночі. Швиденько начаклувала разом з канвою обкладинку - вибачте, що трохи кострубато, я вже хотіла спати, ще напевне перероблю! - і ось вам будь ласка, моє перше оповідання усього на 16 сторінок.

Для мене це дійсно абсолютно новий досвід, бо взагалі я пишу лонгріди на багато глав і сторінок. Щоб читати, і занурюватися, як у турецький серіал, чекати вечора, щоб дізнатися, як воно було далі, і щоб жити з цією книжкою і її героями тижнями і навіть місяцями. Але так полюбляю я - і далеко не всі читачі, як показав мій піврічний досвід на Букнет. Багатьох кількість сторінок відлякує. А я ще велика прихильниця деталізованих описів та довгих розмов. 
 

І оскільки я хочу дійсно робити добре своїм читачам, я здалася і на численні пропонування від знайомих, редакторки та підписників написала за одну ніч це невеличке оповідання про Діну. А надихнув мене перейти від задумів до дій мій старий товариш. Ми не бачились кілька місяців, зустрілися в кавʼярні і дуже тепло спілкувалися майже три години. Десь усередині він сказав - досить пліткувати, запиши хоча б частину з того, що мені розповіла, і буде в тебе гарненька маленька оповідь. Тобі ж не важко, а читачам корисно і цікаво. І для твого портфоліо добре. Зроби, коли всі вже просять.

Ось я і зробила)) Додатково відіграло роль те, що я зараз неофіційно приймаю участь у тому самому марафоні 50000 слів за місяць. Цей заход співпав з моїми планами завершити другу книгу "Полумʼя та лід" до нового року. Користуючись рештою відпустки і відгулами, я активно працюю. І на сьогодні в мене вже 34 800 знаків "Полумʼя". Це круто. Але якщо чесно, мозок закипає від постійного перебування у світі героїв, треба було терміново відволіктися.

  І ось тепер я маю ще й 5000 "Тисячі". Тож на 12 листопада мету майже досягнуто. І це означає, що в мене буде ще достатньо часу на редагування великих романів і написання ще з трійко маленьких оповідей. Бо я вражена, наскільки залетіла моя спонтанно і практично миттєво написана "Тисяча" - за кілька годин існування після публікації більше десятка переглядів і прочитань і вже нові відстежувачі і рекомендації!
 

Спасибі, друзі! Я дійсно вражена! Далі буде)))

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Єва Ромік
12.11.2024, 10:55:36

Вітаю! Радію вашому успіху. Оповідання дійсно класне і варте уваги!

Ева Роман
12.11.2024, 11:06:32

Єва Ромік, Дякую)))

Інші блоги
Невже все пропало?
Я вже прямувала до одного з адміністраторів, щоб теж скористатися їхніми послугами, коли двері одного з трьох ліфтів на протилежному кінці вестибюля розсунулися. І я відчула себе так, наче під моїми ногами розверзлася
Відверта розмова з батьком…
Чому ж тоді Матерія живе в мені? — панічна думка обпекла мій розум. — І чи вона колись так само зникне від мене? Чи забере мою власну магію Землі і мене? — Але була й інша сторона, Кайє, — голос батька раптом
Спокуслива магія тіней ☽◍☾︎
Прийшов вечір, а з ним і магія тіней ʕ⁠ ⁠ꈍ⁠ᴥ⁠ꈍ⁠ʔ ✧˖°. ⋆ Зазирніть у цю темряву разом з новим розділом «Їх розлучила Смерть». Це той випадок, коли аудіоформат у виконанні майстрині оповіді Ірини
"Будинок, що їсть імена" — візуали до розділів ❤
Книга тепер має ще більше атмосфери ? Я дуже люблю, коли історія живе не лише в тексті, а й у деталях: у світлі з прочинених дверей, у старих сходах, у погляді героїні, у предметі, який раптом виявляється важливішим, ніж
Один ритм на двох. Подяка та красивий візуал
Сьогодні я хочу щиро подякувати за дві нові рекомендації до нашої історії «Один ритм на двох» чудовим авторкам Анні Лінн та Асеї Мітрель! Спасибі за підтримку моєї творчості, це дуже зворушливо й приємно! А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше