В моєму будинку ніколи не було чоловіка.
Вітаю, любі НАТХНЕННИКИ!!!
Запрошую завітати до неймовірно цікавої пари та їхньої шаленої історії кохання
Майк повернув на мене голову, його брова піднялась і він лукаво та дуже самовпевнено усміхнувся.
— Ой! Зловив на гарячому! — Підморгнула я і теж усміхнулась. — Ти дуже гарний Майку. І мега сексуальний.
Кадик Майка рухається, він дуже мило усміхається, і навіть я бачу, як ніяковіє. А я думала буде навпаки, ще більше самовпевненості.
— Якщо чесно, мені ще жодна жінка не говорила такого.
Чесні слова заслуговують чесності і з мого боку, тому я кажу.
— Бо дурні.
Я торкнулась його зап'ястку, на якому був гарний механічний годинник, і він видихнувши, запитав.
— Я теж тобі дещо скажу, що ще ніколи не говорив жінці.
Мене охопила паніка і мої пальці завмерли над його зап'ястком. Я боюсь почути і боюсь не почути слів, про які всі мріють. Якщо почую їх зараз, у мене буде паніка і я захочу все зупинити, а якщо не почую… тоді мені буде мега погано… дуже погано. Що трясця з моєю головою?!
— Ти єдина жінка, яку я хочу розгадати і водночас розгадувати все життя.
Ого! Ого-го! Нічого собі слова! Це те саме, що зізнатись в коханні.
— Майку… — Я не знала, що мені сказати. Слова… будь-які слова просто випарувались.
Майк торкнувся мого коліна і тихо промовив.
— Не панікуй. Це те, що відчуваю я. Тобі не обов'язково щось говорити. Хоча я хочу, щоб ти сказала… Але коли ти сама цього захочеш.
Його погляд з мого обличчя перемістився на дорогу.
Ми їдемо по мальовничій дорозі Лонг Біч. Вздовж узбіччя ростуть величні пальми, що колишуться від легкого бризу, який доноситься до нас. Попереду простягається узбережжя, де велич океану торкається променів сонця, що сідає. Вода блищить наче на неї розсипали блискавок. Небо над нами лагідно змінює кольори – від яскраво помаранчевого до ніжно-рожевого, готуючись повільно до настання сутінків. Вид відкривається на широкі пляжі, де хвилі накочуються на пісок. Біля океану відпочивають тутешні та ті, хто вирішив відвідати знамениті пляжі. Дорога пряма та рівна, теплий вітерець, бриз… все це виде прямісінько до мого будинку на пляжі.
— Я б хотіла сказати… чесно… Хотіла б… І ти знаєш, що мені надзвичайно добре з тобою…
— Кішечко, я ж говорив… тобі не обов'язково…
Я зупинила його слова, суплячись. Він замовчав і я просто сказала.
— В моєму будинку ніколи не було чоловіка.
Майк здивувався, потім задоволено усміхнувся, і узявши однією рукою моє обличчя, притягнув до себе і швидко цмокнув.
— Ти цими словами сказала достатньо.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОт Джеймс це най най най головний герой, а кішечка найкраща головна героїня ♥️♥️♥️ обожнюю їх
Ксения Ксения, Дякую моя хороша за любов до цих книг та парочек!!!! Ціную!!!! Мені надзвичайно приємно!!!! Обіймаююю ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати