2 молодіжні, шалені та спекотні книги.

Вітаю, мої любі читачі!!!


СЬОГОДНІ ДІЮТЬ ЗНИЖКИ На 2 книги!!!

AD_4nXd4tbh8xJ1jDVJHf80aWG01u2-YHZsbbOeyfl_r3BqLol2yj6ZMRUzJd7zG_MQ1sHslI-FvvdWbV_I1H4_TrKIes2zD578JhWLQlyG1mLpgTXJAAd-Y2f1RAsEhQorMB0l0qzJ_RQ?key=tt3PAWOolUd0vyfY1zSeGg
«Мій норовливий зведений брат» 20%

— Стій… — Забираючи свої руки, я відштовхнула Нейта від себе, і поправивши сукню, промовила крізь сльози, які вже обпікали моє обличчя. — Я заручена, Нейте. Заручена.
  Нейт дивився на мене і не міг повірити в те, що чує. Він став блідим, як стіна.
  І мені стало шкода його. Стало шкода мене. Стало шкода – нас.
  — Як ти могла? — Він важко задихав, потираючи груди від болю. Позадкувавши, Нейт вдарився об стіну, все так само, дивлячись мені у вічі. — Ханно… невже… ти…
  — Як я могла? Як я могла?! Це ти, як міг мене покинути? Це, як ти міг без пояснень мене по-ки-ну-ти? Якщо б не та зустріч в Вегасі, ти б до мене так і не повернувся? Так? Я ж права? — Я плакала і з нормального тону перейшла на крик відчаю. — Як ти міг? Як ти міг знищити все, що було між нами? Невже… ти…
  — Я кохаю тебе, так само, як тоді. Я кохаю тебе, ще більше. Я кохав тебе кожного дня і кохатиму завжди. — Нейт спустився спиною по стіні, і сховавши обличчя в долоні, заплакав.
  Моє серце розділяло кожне його слово. Я кохала його тоді. Я кохала його зараз і завжди буду кохати.
  — Нейте…
  Нейт опустив руки і подивився на мене. 
  — Пробач мені. Пробач за все. Я гадав, що… — Його голос зривався, коли він говорив. — Я гадав, що роблю правильно,… але помилився. Через моє рішення, я втратив тебе,… втратив себе,… нас. — Він важко видихнув. — Пробач мені за слова «як ти могла?». Ти маєш повне право кохати і бути коханою. Я бажаю тобі щастя, Ханно. Я б дуже хотів бути тим, хто тобі його даруватиме, але якщо ти щаслива з Джошуа… — він затнувся. — Тоді я за тебе дуже радий. Йому пощастило здобути твоє кохання.
  — Чому ти тоді поїхав? — Я підійшла до нього і сіла поруч. — Чому прийняв таке рішення?
  Нейт подивився на мене і сумно посміхнувся.
  — Хіба це вже має значення…
  — Для мене має. Прошу, розкажи. Я так довго на це чекала. Чекала на твою правду. Прошу. — Я дивилася на нього, не кліпаючи, боячись, що щось прогавлю.
  — Ханно…
  — Прошу.
  Він узяв мою руку в свою і сумно посміхнувся.

«Ісая. Реванш»-20%
Уривок:
«— Я мусила.

— А ти не мусила хоча б сказати мені про свої наміри поїхати від мене? Ні, не мусила? — Ісая весь палав від гніву та болю, який я бачила в рисах його обличчя та очах.

— Знаєш, здається ми обоє зробили поспішні рішення… Я втекла, а ти вбив собі в голову, що я могла тобі зрадити.

— Ти могла зробити все що завгодно. Тобі віри нема, Айрін. — Розгнівано приснув він і повернувся до дороги. Ми знову рушили, і я лише зараз зрозуміла, що ми прямуємо по тій самій дорозі, по якій ми їздили на наше таємне місце.

— Ти їдеш на наше місце?

— На наше? — Він зловісно розреготався. — Ніякого нашого місця немає. Є мій будинок, який я збудував в своєму улюбленому місці. — Він ще дужче стиснув кермо.

В моїх грудях опинилася отруйна стріла. Я заслужила.

Я могла лише сказати.

— Я рада, що у тебе є будинок і він в такому особливому місці, де ти можеш бути відірваний від світу.

— Я теж… радий. Але ми б мали жити в ньому разом. — Він на мить подивився на мене, і в його очах я побачила блиск. — Ми будували плани і мріяли,… а потім… потім ти все зруйнувала. Ось така от правда.

— Принаймні, на тиждень так і буде. — Тихо промовила я.

— Ти ж розумієш, що ти влипла? — Він повернувся до мене, і я впізнала той самий погляд Ісаї, який говорив мені про щось хтиве,… щось солодке та дике.

 Я влипла. Дійсно влипла. І я рада цьому.

— Може це ти влип. — Засміялась я і він підтримав мій сміх.

— Побачимо, «сестричко». Побачимо.

— Ти щось замислив, правда Ісая?

— Так.

Ісая зупинив авто і я запитала.

— І що ж?

— Реванш, Айрін. Реванш.

 

А ще запрошую до дуже цікавої та емоційної книги:

“TATTOO КОХАННЯ ТА TEQUILA” 18+

AD_4nXdiZHWzZpHdN-NOyEo-9jgX5Z-VaQHJhBq9LrAHzt9DPB9BSuyJE-wvc7vZme1yjx9BTFM2znEFfLXpbyI6Jhu1mCpAaTEfRE_xnL14mtiJoF8VWQ4zBvJIS8DDDCQpwJlP0gFJcg?key=tt3PAWOolUd0vyfY1zSeGg

Візуал, дорослі смаколики, багато уривків і це все в Моєму телеграм

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Reader Lana
08.11.2024, 19:06:11

Вай-вай-вай, які красунчики❤️❤️❤️

Анна Харламова
08.11.2024, 19:23:36

Reader Lana, Ммм дякулі, моя мила!) Зібрання гарячих та неприбоканих)❤️❤️❤️

Інші блоги
гарна новина
Нещодавно я прийняла історичне рішення: книга "Влад і Слава" буде надрукована в папері. Я планую надрукувати два екземпляри - один для себе, і ще один для племінниці, яка любить читати. Залишилося дописати, відредагувати
М(ж)к. Повернення пам'яті
Привіт, народе! Знову королева стерла щось важливе АЛЕ Маур досяг, нарешті, свого! Амін зглянулась і повернула йому пам'ять, але чи всю? Дійзнатись можна в новому розділі книги "Моя (жахлива) Королева". гіфка
Давайте підтримаємо один одного❤️
Привіт, друзі! Я знаю, як буває важко, коли ти автор і вкладаєш у свою книгу всю душу, а взаємодії з читачами наче замало… Мало вподобань, мало коментарів, мало того, що надихає рухатися далі. Тому я хочу запропонувати
Ви чуєте музику, коли читаєте? Я чую її, коли пишу
Кожна моя книга має свій ритм. «Шепіт північного вересу» звучить як скрипка і завивання вітру. Піратська сага — як барабани і шум хвиль. «Заповітна власність» — як вінілова платівка з джазом 60-х. Я створюю
Фінал історії...
Фінал історії… Це завжди трохи сумно й водночас хвилююче. Сумно — бо звикаєш до героїв. А хвилююче — бо кінець однієї історії завжди є початком нової. Сьогодні я завершила книгу «Врятований тобою». Хочу подякувати
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше