Вечірка чи вікенд?

Вітаю, дорогі читачі!

СЬОГОДНІ ДІЮТЬ НАЙБІЛЬШІ ЗНИЖКИ

НА ЦИКЛ "БРАТИ "Sky""

(Книги можна читати окремо)


«ВЕЧІРКА ДЛЯ БОСА»20%

AD_4nXeTpwoVJGlm48e8NMVL8Vw2V-GRJlh9p-dfAEzfJMNDLkVuaHTKVc4iT5IJn8Ycr4khLQTTSYTBJcm2vsvR1-lCwMwZ4FVU5VBNV3OTkQawIJDWx_9AXLLElJAAAdN4wiQjxuXjB1_rO2uEKdZPw5UqIsTa?key=tt3PAWOolUd0vyfY1zSeGg

Уривок:

“— Ви до всіх такий уважний?

  — Ні. — Вона мимоволі усміхнулась, але я продовжив. — Особливо до гарних жінок. — Її усмішка в очах змінилася на гнів. Ух, розгнівана Фрейя прекрасна.

  — То це у вас хобі таке?

  — Яке таке?

  — Фліртувати з усіма гарними жінками? — Вона лише на мить глянула на мене, але цього було вдосталь. Блискавки, якими вона в мене жбурляла очима, наскрізь пронизували невдоволенням та образою.

  — Я запитав, як ви почуваєтесь? Це був не флірт. А якщо і так, в чомусь проблема? — Тепер вона дивиться на мене у притул, і мені дуже щастить, коли ліфт відчиняється, і ті двоє чоловіків виходять на своєму поверсі.

  Ми одні. І вона починає нервувати і водночас обурюватись на мене.

  — Мене це не хвилює. Фліртуйте, коли і де заманеться.

  — То ви не проти?

  — Що я не проти? — Вона повела бровою.

  — Якщо ми повільно перейдемо на флірт? — Я бачив, як вона обурено починає хапати повітря ротом, і я дурію від того, як хочу поцілувати ці пухкі губи.

  — Це вже не назвеш «повільним переходом»… — Вона похитала головою, і її чорне волосся розсипалось плечима.

  — Ну, просто деякі жінки люблять рішучих чоловіків… Вчора одна неймовірна жінка була не проти «міцного» флірту.

  Фрейя почервоніла, і забравши погляд від мене, почала кусати губи.

   — То чому ви не з нею, а фліртуєте і натякаєте мені на… Не важливо. — Вона не припиняла нервувати і кусати губи.

  — Ну, так вийшло. Але ж зараз ви тут… і реагуєте на мій флірт… — Я усміхався, дивлячись на те, як вона обурено стискає щелепу. — І до речі, я не натякав на секс – поки що.

  Вона повернула голову, і знову ці сині очі дивляться на мене.

  — То, що вона не так вам вже і сподобалась - раз ви фліртуєте зі мною?

  — Чому ж… Вона неймовірна жінка, але вона дивно вчинила.

  — Як саме? — Вона робила вигляд, що не знає, як вчинила. Це мене веселило.

  — Втекла.

  — Флірт не вдався, чи що?

  — Чому ж, вона викрикувала моє ім’я на при кінці «флірту», але у неї свої упередження – нажаль, тому вона і втекла. — Знизавши плечима, я дивився в її очі, сповнені образи.

  Богине, я впізнав би тебе серед мільйонів жінок, як ти цього не розумієш?!

  — Навіщо мені знати, хто і коли викрикує ваше ім’я?.. — Її груди здіймались, а дихання ставало ще більш переривчастим.

  — Люба,… я не сказав хто вона… Нажаль, я і сам не знаю.

  — Ого! І часто ви займаєтесь «фліртом», не знаючи з ким? І як таке взагалі можливо? — Фрейя стала такою ж впевненою, як і вчора. І це мене запалювало ще більше. Суміш обурення, впевненості та бажання. В її очах було те саме бажання, що і вчора.

  — Це вперше. І на ній була маска…

  — Ого, фетиш…

  — Напевно вже буде. Коли я зустріну її знову, неодмінно попрошу знову одягнути маску і опинитись на «Олімпі».


«ВІКЕНД ДЛЯ БОСА»- 20% 

AD_4nXfcOnVxvLk55IKKzw1TnbQDrlqjPkUeYN8pfwH2PDNxC3e89rxVZxZ25tDhAAiq6DrSLjqm4ILWiRebtebA5aeVKA1Tuw6Y34EF0TuDsk0oJDmXzR31fChvGc4nMwTAm-G0JSjF5aLVYKwg3hrPNQRp2BGu?key=tt3PAWOolUd0vyfY1zSeGg

Уривок:

“— Містер Скай… Я…

— Янг. Для тебе Ріє, я Янг.

Я очманіла. Як це?

— Хіба так можна?

— Здається, коли тобі сам бос говорить, як його називати, а тим паче це моє ім’я – то так,- можна. — Його голос, усмішка та цей магнетичний погляд – мене змушували червоніти.

Що мені на це сказати? Як поводитись? Це - явно флірт з великої літери. Я до такого точно не була готова, але однозначно не проти. Але? Чи можу я дозволити собі це? Я проїхалась з босом на ліфті, вже втріскалась в нього, ми переходимо на ти. Якось все швидко. Я думала, що такі, як він не задивляються на таких, як я. У мене була ціла теорія про це, - а він її вщент розтоптав. Звичайно, я рада цьому, але він мій бос. Я сюди прийшла за досвідом, за тим, щоб в майбутньому злітати по кар’єрним сходинкам, а зараз… ми явно не про роботу говоримо. Ми фліртуємо. Янг залицяється і дивиться на моє декольте – це точно професійною етикою не назвеш. Але, я знову таки не проти.

— Містер Скай… — Все-так продовжила я, але він мене перебив.

— Якщо ти не будеш слухати свого боса – то як хочеш чогось навчитись? — Його брова злетіла до гори, і він дивлячись в мої очі, ковтнув. Цікаво, про що він зараз думає та чи є це питання не завуальованим? Здається, він про щось інше говорить.

— Зрозуміла. Перепрошую, Янг. — Я відчувала жар в кожній клітинці тіла. Як ми будемо працювати, як я буду поводитись професійно, якщо я стояти біля нього не можу щоб не червоніти.

— Гарний початок, Ріє. Хапаєш все на льоту – це мені подобається. — Янг вказав на коридор і промовив. — Прошу, Ріє.

Він що на мій задок збирається п’ялитись?

Я усміхнулась і пройшла повз нього, цокаючи своїми підборами по блискучий поверхні. Мій характер - просто капець, я завжди маю піддатись імпульсу і зробити те, що хочу, і от мені приспічило спростувати чи підтвердити припущення. Дивиться на мій задок бос чи ні?

  Обернувшись, я не втрималась і усміхнулась. Його очі були спрямовані на мою попку, і він потирав великим пальцем під губою. Красномовно містере Скай… Красномовно. Я ще більше вишкірилась, коли він раптом підняв свої очі, і ми зустрілись поглядами. Почервонівши, я облизала губи і повернула голову, дивлячись прямо.

— Куди далі? — Тихо запитала я.

— Я можу тебе поводити колами, щоб ще разок спіймати твій задоволений погляд.

— Хіба тільки я була задоволена? — Тихо мовила я.

Трясця! Що я собі дозволяю? А що він собі дозволяє?

— Нічого собі. — Я чула, як він усміхається.

  Розвернувшись, я зіштовхнулась з ним, торкаючись об його груди долонями.

— Ох! Вибачте… Вибач. Я не мала права взагалі щось подібне говорити… Я… не знаю навіщо це ляпнула… — Я хотіла забрати руки, але він їх схопив в свої жмені, і поклавши їх назад, обійняв мене за талію. Ми стоїмо посеред коридору. Добре, що хоч нікого немає. Моя голова йде обертом. Я не розумію, як це все сталося? Як ми так швидко до такого дійшли? І взагалі, як ми дійшли до такого?

— Віриш в кохання з першого погляду?

— З цієї миті – так. — Я чула під своїми пальцями, як швидко б’ється його серце, а гаряче дихання обпікає моє обличчя, і я не втрималась щоб не зітхнути.

  Його губи на моїх і це нереальне відчуття. Такі ніжні і водночас наполегливі.”

Візуал, дорослі смаколики, багато уривків і це все в Моєму телеграм

 

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Tina Kuherenko
06.11.2024, 21:05:06

Дякую!

Анна Харламова
07.11.2024, 12:49:59

Tina Kuherenko, Дякую за підтримку!!!

avatar
Раїса Сонце
06.11.2024, 19:55:32

Мої красунчики! Дуже люблю ці пари та їхні історії. Читаються на одному подиху.

Анна Харламова
07.11.2024, 12:49:52

Раїса Сонце, Дякую моя люба за смаколик та емоції!!!

Інші блоги
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Доброї ночі!
Знижка на дану історію! Розлучення. Врятуй нас. Все виявилося обманом. Мій щасливий шлюб. Ідеальний чоловік. Це все лопається як мильна бульбашка і збиває з ніг. Єдине, що змушує посміхатися, це моя маленька дочка, заради
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше