Книга-пісня. Дубль 4

Слава Україні!

         Усім гарної днини.

Ти завжди таку шукав,
Щоби була не як всі:
Міс, модель, а головне,
Трошки було в голові.

Андріана «Ой, мамо»

Я не просто так почала допис із куплету пісні.

Колись, багато років тому, за часів, коли ми не знали, що таке ковід та повномасштабне вторгнення, я лежала на пляжі, читала книгу і почула слова цієї пісні.

І тоді ж подумала: «Бляха, яка ж класна назва для книги була б». На той час у мене був сюжет, була ідея, було море натхнення. Руки чухалися записати те, що я знала. А ще більше хотілося, довідатися того, чого я не знала.

Мені це вдалося. То було літо. Приїхали мої італійці і я вламала їх. Написала книгу вважай на одному коліні і хутко виклала на сайт, бо щоб, поки Даріо тепленький, не відкрутився.

Так з’явилася книга «Ой, мамо, не лайте!» Це історія любові італійця з моєю сестрою Наталією. Я навіть їхні імена в книзі не змінювала, бо вирішила, що вони все одно вже далеко – не дотягнуться, тому не приб’ють. Ця книга – то чистої води авантюра, в яку я втягнула практично всю родину. Більше я такого не повторювала і пообіцяла їм та собі, що не зроблю подібної приключки. Одного разу було доста))

На жаль, через події в країні я дуже тривалий час не бачила своїх італійців, аж цього літа вони навідалися. Я була п’яна три дні)) Каюся. Але воно того вартувало. Може, колись я зважуся показати вам відео як терла кабачки маминим пацятам, а та італійська пані відзняла і повезла це добро до Італії))

І звісно ж, іншої пісні для цієї книги просто бути не може. Тільки ця!

 Ой, мамо, не лайте!

Всім гарної днини.

І хай згорить москва.