Катріна стоїть позаду мене. Дівчина закриває мені очі долонями і цілує в щоку. Я піднімаюся з піску і хочу повернутися, щоб побачити її.

- Не зараз, - перериває вона, обіймаючи за спину. - Знаєш, що я люблю найбільше на світі?

Це не питання. Катріна хоче продовжити сама.

- Я до нестями закохана в океан.


“Диявольське кохання”