Осінь. Неділя. Вечір. А насправді - пів життя позаду. Це в хорошому випадку. На днях прочитала десь "мотивацію" від ШІ: невже ти хочеш, аби твоя мрія зогнила разом з тобою?
Не хочу.
Довго брикалася, не маючи наміру виставляти на публіку свою писанину. Але час тікає. Він жорстокий. Невблаганний. З ним неможливо домовитися.
Тому я тут. Шухляди тріщать, рукописи протестують, просяться на волю. Час скасувати кріпосне право для них.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати