Додано
01.11.24 22:07:27
Я не можу зібратися докупки
Ви повинні розуміти. що ця історія дофіга сильно мене чіпляє, я ще не видала книги, а вже написала купу фанфіків по ній, але повернутися до написання основного сюжету важкувато.
Треба розібратися у тому, що мене стопорить. Я чогось боюсь? Чи це якийсь письменницький прикол типу неписуна?
Одне я знаю точно - дорогу осилить той, хто йде.
Олена Ранцева
53
відслідковують
Інші блоги
На вулиці злива... Небо сіре та щільно затягнуто хмарами. В прогнозі мряка та дощ, що переходить в мокрий сніг, зниження температури. А чи значить це, що немає сонця, що ми його не побачимо ніколи, що нам вже не світить тепло? Ні. Це
Вітаю, мої любі! Сьогодні така сира і холодна погода, що хочеться чогось такого… І в мене це є)) Ромчик запрошує на знижку. Наче знав, що вихідні будуть лінивими)) Протягом доби книга «Манлива мрія» продається зі
Привітик, любі! Побачила, що в мене є два промокоди на книгу "Дружина для мафіозі " й вирішила трохи розіграти їх :) п.с. це мій перший розіграш, сподіваюсь хоча б хтось візьме участь >< Усі умови максимально
А у вас було таке, що, дописавши книгу, ви впадаєте в якусь апатію... смуток і нічого не хочеться? У мене постійно так! Я так прив'язуюся до своїх персонажів, що потім тижнями перечитую! Вони для мене, як справжні, вони мої
Привіт, о 13-й вийде оновлення "Барон Грейткіллс" і я вирішив порадувати вас картинкою. Наче, нічого такого, але, можливо, уважних читачів першого тому змусить посміхнутися...)
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ мене часто буває, що я починаю писати, потім вже увесь сюжет пережила в себе в голові, навіть діалоги проговорила, а далі все. Не цікаво))) Тому іншим раджу писати відразу, поки не перегоріло)))
Таша Павлова, Можливо це одна з причин) Але ми ж професійні письменники, а не любителі)))
Привіт. Я б радив не розпорошувати свою силу та натхнення на фанфіки і тд. А зосередитися суто на основній історії. Тільки над нею працювати)
Ще може бути варіант, що історія - не та? Можливо, її писати важко, бо не хочеться? Можливо є сенс подумати про іншу ідею та історію?
Ще варіант - страх об'ємів. Ну типу здається, що роботи попереду ДУЖЕ багато. І важко сісти за неї... Але головне почати. Ви правильно написали, що то, хто йде, той і осилить дорогу. Тому тут є сенс просто продовжити писати)
Юрій Гадзінський, Дякую))
На час челенджу я зосереджуюся лише на основній історії)
Поки розмовляла з подругою, вирахували, що я боюся закінчувати історію, бо це означатиме, що пора йти далі, а герої мені вже рідні)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати