Ви повинні розуміти. що ця історія дофіга сильно мене чіпляє, я ще не видала книги, а вже написала купу фанфіків по ній, але повернутися до написання основного сюжету важкувато.
Треба розібратися у тому, що мене стопорить. Я чогось боюсь? Чи це якийсь письменницький прикол типу неписуна?
Одне я знаю точно - дорогу осилить той, хто йде.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ мене часто буває, що я починаю писати, потім вже увесь сюжет пережила в себе в голові, навіть діалоги проговорила, а далі все. Не цікаво))) Тому іншим раджу писати відразу, поки не перегоріло)))
Таша Павлова, Можливо це одна з причин) Але ми ж професійні письменники, а не любителі)))
Привіт. Я б радив не розпорошувати свою силу та натхнення на фанфіки і тд. А зосередитися суто на основній історії. Тільки над нею працювати)
Ще може бути варіант, що історія - не та? Можливо, її писати важко, бо не хочеться? Можливо є сенс подумати про іншу ідею та історію?
Ще варіант - страх об'ємів. Ну типу здається, що роботи попереду ДУЖЕ багато. І важко сісти за неї... Але головне почати. Ви правильно написали, що то, хто йде, той і осилить дорогу. Тому тут є сенс просто продовжити писати)
Юрій Гадзінський, Дякую))
На час челенджу я зосереджуюся лише на основній історії)
Поки розмовляла з подругою, вирахували, що я боюся закінчувати історію, бо це означатиме, що пора йти далі, а герої мені вже рідні)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати