Додано
01.11.24 22:07:27
Я не можу зібратися докупки
Ви повинні розуміти. що ця історія дофіга сильно мене чіпляє, я ще не видала книги, а вже написала купу фанфіків по ній, але повернутися до написання основного сюжету важкувато.
Треба розібратися у тому, що мене стопорить. Я чогось боюсь? Чи це якийсь письменницький прикол типу неписуна?
Одне я знаю точно - дорогу осилить той, хто йде.
Олена Ранцева
46
відслідковують
Інші блоги
Вітаю усіх! Сьогодні дуже особливий для мене день. Дякую усім читачам та друзям, які вірили в мене, читали та коментували! Обіймаю кожного!!! Окрема дяка Ларисі Бондарчук, яка допомагала парадами та штовхала вперед))) Першого
Привіт, друзі! Титулка нового роману за результатами голосування. Незабаром на Вас чекатимуть фантастичні пригоди головного героя (бо щось пишу все про дівчат, треба приділити увагу й чоловікам!), таємниці та несподіванки,
Всі ми час від часу йдемо не в тому напрямку. Коли розумієш, що заблукав, чомусь найважче зупинитися і роззирнутися довкола себе. Мені зупинитися допомогла депресія. Ну як допомогла... Поставила підніжку скоріше, і я так
Любі друзі! Сьогодні я розпочинаю серію знижок на книги з циклу "Поклик полум'я і місячного сяйва (5 книг)" Кожна книга - це окрема історія, яка може читатися самостійно. Але всі герої цього циклу
Любі читачі! Гадаю, ви вже помітили, що "Гімнастка. Живи за мене" зникла з Букнету. Це було не моє рішення. Звісно, я б ніколи не вчинила так зі своєю книгою та вами – моїми найкращими у світі читачами. Навіть коли я
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ мене часто буває, що я починаю писати, потім вже увесь сюжет пережила в себе в голові, навіть діалоги проговорила, а далі все. Не цікаво))) Тому іншим раджу писати відразу, поки не перегоріло)))
Привіт. Я б радив не розпорошувати свою силу та натхнення на фанфіки і тд. А зосередитися суто на основній історії. Тільки над нею працювати)
Ще може бути варіант, що історія - не та? Можливо, її писати важко, бо не хочеться? Можливо є сенс подумати про іншу ідею та історію?
Ще варіант - страх об'ємів. Ну типу здається, що роботи попереду ДУЖЕ багато. І важко сісти за неї... Але головне почати. Ви правильно написали, що то, хто йде, той і осилить дорогу. Тому тут є сенс просто продовжити писати)
Юрій Гадзінський, Дякую))
На час челенджу я зосереджуюся лише на основній історії)
Поки розмовляла з подругою, вирахували, що я боюся закінчувати історію, бо це означатиме, що пора йти далі, а герої мені вже рідні)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати