Додано
01.11.24 22:07:27
Я не можу зібратися докупки
Ви повинні розуміти. що ця історія дофіга сильно мене чіпляє, я ще не видала книги, а вже написала купу фанфіків по ній, але повернутися до написання основного сюжету важкувато.
Треба розібратися у тому, що мене стопорить. Я чогось боюсь? Чи це якийсь письменницький прикол типу неписуна?
Одне я знаю точно - дорогу осилить той, хто йде.
Олена Ранцева
386
відслідковують
Інші блоги
Важко повірити, але це сталося. Історія «Літнього дощу» офіційно завершена. Здається, тільки вчора Аліса обережно мазала подряпини на його руках, Сергій уперше випадково зізнався в почуттях, а ми всі разом були свідками,
Часто кажуть, що ініціатива має бути за чоловіком, або в суспільстві, так заведено… Але ж у житті буває по-різному: один боїться почути «ні», інший просто не здогадується про почуття, а час іде. Як думаєте, варто чекати,
Знайди мене Сьогодні розповім про минулу главу, де до Сніжани прийшов колишній)) Не було в мене настільки епічної його появи, як у книзі, але він дійсно приходив, коли я вже була у стосунках із майбутнім чоловіком. Що хотів,
Так! Сьогодні День народження в мене, а подарунки я роблю вам! Дві дуже приємні знижки 35% на дуже захопливі книги, в яких я спробувала замахнутись навіть на епік! Не буду стверджувати, що вийшло прям епічно, але я старалась))
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ мене часто буває, що я починаю писати, потім вже увесь сюжет пережила в себе в голові, навіть діалоги проговорила, а далі все. Не цікаво))) Тому іншим раджу писати відразу, поки не перегоріло)))
Таша Павлова, Можливо це одна з причин) Але ми ж професійні письменники, а не любителі)))
Привіт. Я б радив не розпорошувати свою силу та натхнення на фанфіки і тд. А зосередитися суто на основній історії. Тільки над нею працювати)
Ще може бути варіант, що історія - не та? Можливо, її писати важко, бо не хочеться? Можливо є сенс подумати про іншу ідею та історію?
Ще варіант - страх об'ємів. Ну типу здається, що роботи попереду ДУЖЕ багато. І важко сісти за неї... Але головне почати. Ви правильно написали, що то, хто йде, той і осилить дорогу. Тому тут є сенс просто продовжити писати)
Юрій Гадзінський, Дякую))
На час челенджу я зосереджуюся лише на основній історії)
Поки розмовляла з подругою, вирахували, що я боюся закінчувати історію, бо це означатиме, що пора йти далі, а герої мені вже рідні)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати