Вітаю, любі НАТХНЕННИКИ!!!

Сьогодні діє ЗНИЖКА 10%

На шалену, емоційну, колоритну та спекотну книгу 

“Красунчик з Олімпу”

Уривок:

“— Хто дозволяв вам втручатись в розмову? — Вона ставить на стегна кулаки і супиться. Мені трохи смішно,але я згадую, що у нас важлива розмова.

   Я нахиляю голову, і стиснувши губи, видихаю через ніс, а потім відповідаю.

   — Ви поклали слухавку, тож це не втручання, а от те, що ви нахабно дозволяєте собі брехати, дозволяє мені поставити запитання. — Я відчуваю її аромат. Це м'ята… Чистий та свіжий аромат… Трав'яні нотки, які хочеться вдихати. І я це роблю. Мої легені наповнюються ароматом жінки, яка своєю вродою зачаровує, а поведінкою злить. І я приходжу до тями, проганяючи цю оману її незрозумілих мені чар, які оповили мене.

   — Ви маєте право?! Реально?! А на що ви ще маєте право?! Хто ви такий, щоб щось від мене вимагати? — Вона стає навшпиньки і це радше смішно, ніж, як вона думає мене налякати. 

   — Я той самий грек, який володіє закладом. — Виривається з мене і я бачу спантеличення, сором та зніяковіння на її обличчі. 

   Отож бо і воно, маленька блискавко. Що тепер на це скажеш?..

   Вона вся палає та червоніє, але зухвало задираючи голову, заворожує мене тим, що попри те, що вона присоромлена, вона як зрозуміло - боєць.

   — Вітаю вас з цим, але те, що ваша страва бажає кращого - то це беззаперечна правда. Я не брехала. — Вона складає руки під грудьми, і якби я не хотів, мій погляд падає на її шовкові груди, які видніються в невеличкому декольте. — Ей! Що це ви робите?! 

   Спіймала на гарячому!

   — Маю очі, а ви маєте те, що дуже хочете продемонструвати світу. Чого я так думаю? Тому, що ви б не одягали таку провокативну сукню. — Поводжусь, як гівнюк. Сам не знаю чого я такий козел, але останні пів року - я саме такий. 

   — Нахаба! Мало того, що у вас в ресторані не вміють готувати, так ще й закладом володіє павич, який до того ж нахаба… і… і не вміє поводитись з жінками. — Ліфт зупинився. На нас дивляться люди, а вона нікого не помічає, окрім мене. Червоніє все дужче і дужче, і здається, що от-от знепритомніє. Нарешті вона обертається і розуміє, що позаду допитливі погляди, але повертається до мене і додає. — Змініть меню, шефа або займіться іншим бізнесом, - от моя вам порада. — Дивиться востаннє в мої очі та вилітає з ліфта. 

   Я видихаю, нервово проводжу руками по волосся і опускаю голову. На підлозі ліфта лежить її гаманець. Трясця! Я нахиляюсь, швидко підіймаю гаманець і доки ліфт не зачинився, вистрибую з нього. Швидкими та великим кроками я поспішаю до виходу. Виходжу на вулицю і бачу, як вона вдихає та видихає, заспокоюючи себе таким чином. Бачу, що вона рушає у бік і гукаю до неї. 

    — Зачекайте! 

   Дівчина обертається і ми майже зіштовхуємось із нею. Знову цей м'ятний аромат лоскоче ніс і я ковтаю. Хочу сказати про гаманець, але вона випереджає мене і до того ж з блискавками в очах.

   — Ви що переслідуєте всіх, хто невдоволений вашим рестораном, чи як це розуміти? — Вона робить крок назад, наче її струмом вдарило.

   — Заспокойтеся! Не така ви велична персона, щоб я переслідував вас, а тим паче зважав на вашу хибну і брехливу думку. — Я знову поводжусь, як козел, забуваючи, що у кожного може бути своя думка, але ж реально це брехня. Мої страви найкращі! Бо трясця, я готую, як треба! Щоб не наговорити ще чогось, я просто простягую їй гаманець.”

Візуал, дорослі смаколики, багато уривків і це все в Моєму телеграм

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!