Іноді нам приходиться приймати рішення, від яких залежить щастя вciєï родини, наприклад як це довелося робити Віці в романi "Зрада". Та завжди виникає питання, чи приведуть вони до бажаного результату?

— Доню, тож справжній шанс! Сама доля нам дає знак! 

Невістка зневажливо пирхнула:

— Та не зважайте ви, мамо, на її балачки. То зовсім ні про що. Так, причепа якийсь плентався поряд.  

Валентина присіла поруч:

— Я тобі не про те! До біса її! 

Віка здивовано поглянула на свекруху:

— А до чого ж тоді?

— Я про дитину... — натхненно заговорила вона.

Молода жінка відкинулася на стілець і стомлено закинула голову.

— Знову ви за своє!.. 

Валентина не відставала:

— Доню, ось i чоловік намалювався! Треба терміново діяти, бо впустимо шанс! Ти придивилася, він повноцінний? Не пиячить часом? Бо нам здорові гени потрібні.

— Мамо, та що я вам, свиня, щоб мене на злучку до кабана возити?! — обурилася невістка, — Та й як ви собі це уявляєте? Під кущами з ним лягати?

Валентина присунулася ближче:

— Навіщо під кущами? Я з дітьми з дому піду на цей час, то можна і в хаті!.. 

— Тож ви точно здуріли! Та мені ніхто, крім Андрія, не потрібен! Я кохаю його! Розумієте? Хоч ви досі в це не вірите… — з відчаю вона махнула рукою. 

— Чого ж це не розумію? Ще й як розумію! Та коли так кохаєш, як кажеш, то зроби це заради нього!

Віка втупилася на свекруху, не вірячи своїм вухам. А та продовжила:

— Цим ти вбережеш собі чоловіка, дітям батька, а мені сина! От і подумай, чи варто воно маленької брехні заради великої мети? 

Сказавши останні слова, Валентина вийшла з хати. Вона притулилася до стіни будинку і глибоко вдихнула свіже повітря. Треба було дати час невістці оговтатися. Промова вийшла переконливою. Але чи погодиться на це Віка? Вони з Андрієм і справді кохають одне одного. Та тільки яка з того користь, якщо він загине?!

Не зважати на кохання неможливо. Це найсильніша сила у світі, заради якої людина здатна на все. Валентина поринула у спогади про власну молодість і своє почуття, яке вона пронесла крізь життя, аж до самої смерті чоловіка. Вона замислилася, чи змогла б тоді зрадити його навіть заради високої мети? Чи здатна була заплющити очі й вчинити так, як радить невістці? Зараз важко про це судити. Навряд чи в неї вистачило б духу. Але то були інші часи й інша ситуація. Та зараз це питання життя й смерті. Віка має зрозуміти! Якщо хоче бути щасливою, то має погодитися. Адже заради кохання можна зробите все.

Так, звісно, щоб переступити через себе, потрібна неабияка воля. Та й із сумлінням треба домовлятися. Але ж життя Андрія того варте! Від цього рішення залежить щастя всієї родини!

Зрада читати книгу онлайн на Букнет