Мирослава: Бути у цьому світі — це ніби стати на лезо ножа. Всі навколо мають друзів, рідних, коріння, а в мене тут — пустка. Жодної людини, яка б могла стати на мій бік, заступитися чи просто сказати: «Тримайся, я поруч». Я — ідеальна жертва. Бо хто мене тут захистить? Якщо зникну, хто кинеться мене шукати?

Цей світ надто інший. Я навіть не знаю, як відрізнити добрих від підступних, не знаю, кому можу довіряти, а хто просто вдає доброзичливість. Кожен, хто хоч трохи проявляє увагу чи інтерес, стає для мене надто важливим — хочеться повірити, що знайшла нарешті когось свого. Але з кожним разом приходить сумнів: чи це справжня підтримка, чи чергова пастка?

Чи права героїня мого твору "Перекладачка між світами: замкові війни"? Найбільший мінус в тому що ти опинився в іншому світі, це дійсно самотність?