Як розписатися. Вправа 5

Суть вправи в тому, щоб взяти загальновідомі хороші/погані істини, та описати що насправді все навпаки, що погане - то є добре, а хороше - погане.

Наприклад: дружба - добре, хвороба погано. Це загальновідомо...

Лист хворому брату.

Вітаю любий брате. Мати повідомила, що ти захворів, хвороба заразна і до тебе нікого не пускають. Знаю, як ти переймаєшся, через те, що змушений кілька днів не бачити жодного з твоїх багатьох друзів.

Але спробуй використати час самотності з користю.

Пам'ятаєш, скільки часу ти раніше проводив з гітарою? Викладачі казали, що в тебе талант, що потрібно розвиватись і успіх тобі гарантовано. Але, почався інститут, друзі, подруги, студентське життя, драйв...

Я попросив лікаря, аби тобі передали гітару, займайся щодня. Записуй відео. Ти ж знаєш, що якщо чимось займатись двадцять один день, то це увійде в звичку, і ти вже не зможеш не займатись цим.

Тож нехай, час твого одужання стане переосмисленням цінностей в твоєму житті, та розставить правильно пріоритети. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Чому «штиль» — це не історія про море
На перший погляд може здатися, що «Штиль» — це розповідь про людей, які опинилися посеред океану без вітру й надії. Але для мене море ніколи не було головним героєм цієї історії. Насправді його майже не існує. Море,
"Дотик Півночі" повертається
Мої вельмишановні читачі! Що три дні буде нова глава. Книгу майже дописано. Заплатила я за неї досить високу плату: чотири зуби полетіло, бо все пропустила через себе. Буде відбуватися багато чого. І не за горами весілля
Коли ілюзії залишаються в темряві
У підземній фортеці час не вимірюється сонцем. Тут він пульсує магічним світлом, насичуючи простір тривогою, що згущується перед великою бурею. Для Каліди цей «ранок» став точкою неповернення: шовк суконь більше не
Флешмоб по картинці
Виклик прийнято! У блозі Дієз Алго запропонували взяти участь у творчому експерименті — і, звісно, я спокусилася. ? Одна ніч — одна історія. Всього лише за ніч я склепала, як на мене, цікаву історію. Це був справжній
І ми знаємо чим все закінчеться...
Назаренко веде впевнено, але водночас дбайливо. Я почуваюся в його руках у цілковитій безпеці. Його пальці неквапливо погладжують мою спину, не дозволяючи собі нічого більшого. Але й від цих легких рухів я навіть через тканину
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше