...куди-небудь сядь. Але не почувайся, як вдома.))

Вітаю, мої любі Натхненники!!!

Два нових розділи!!!

“TATTOO КОХАННЯ ТА TEQUILA” 18+

Уривок з книги:

“Я швидко змила гель, завернулась в рушника, і накинувши той гарний, але холодний халат, вийшла з душової, находу одягаючи капці. Вийшовши з ванної, я почала спускатись дерев'яними сходами, які риплять немов їм тисячу років. Мені холодно, в мене цокотять зуби і я не хочу відчиняти двері, але цей нахаба буцає в них і кричить:

   — Дакото, відчини. Я знаю ти вдома. І… звичайно ти не хочеш мене бачити, але…

   — Саме так! Я не хочу тебе бачити, — крикнула я через двері. 

   — Трясця! Я в одній футболці, змилуйся… холод собачий.

   — Ти не далеко звідси живеш. Йди додому і там грійся! Тобі тут не притулок, — я не могла його впустити, навіть якщо б це була дійсно правда і він в одній футболці. Я точно знаю, що на моєму обличчі буде видно, - “чим я займалась у ванній”. Я вся червона, я збуджена і не хочу бачити того, хто це все в мені викликає. 

   — Дакото… я приніс каву та булочки з вершковим сиром… Вони ще гарячі. Ти ж напевно знаєш, які смачні булочки пані Елі?! — я почула, як під ним з того боку рипить мій ганок. Напевно під його вагою - він скоро прогнеться. Мій дім старенький і все в ньому просто в жахливому стані… тож… варто впустити його, щоб не зламав мені ганку. Бурмило. Це не через те, що я хочу його побачити і не через свіжі булочки з вершковим сиром… Я просто не хочу, щоб він зламав підлогу на моєму ганку. 

   Так, це саме через це і потягнулась моя рука відчинити йому двері. Клацнувши замком, я натиснула на ручку і двері відчинилися. На порозі стояв він, весь такий брутальний, сексуальний та з пакетиком в руках, звідки йшов аромат булочок та кави. Я глитнула, але не від аромату з пакунку, я побачила, як він дивиться на мене і до мене дійшло - я майже гола. 

   Трясця! Йоханий! Та ну нах!

   Я швидко загорнулась в подобу халата і промовила:

   — Зачекай… я переодягнусь… — я почала задкувати і перечипилась б через тумбочку, та рука Рендалла не дала цього зробити. Він тримає мене під поперек, а мої долоні покояться на його грудях. І я чую, як калатає швидко його серце, так само, як і моє. Я вдихаю його аромат і моїм тілом пробігають мільйони мурах. Підіймаю на нього очі і бачу, як він стискає щелепу, а погляд такий, що мої яєчники стиснулись. Поволі виплутавшись з його обіймів, я знову промовила: — Зачекай… я переодягнусь… Сядь… — я поспішила піти, а потім кинула через плече, — куди-небудь сядь. Але не почувайся, як вдома. 

   Я почула сміх? Так, він засміявся. Ого, це що сьогодні ранок Різдва? Таке собі - диво у вигляді сміху Рендалла.”

Гарні сюрпризи чекають на вас, запрошую Мій телеграм

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!