Йде до завершення + новинки

Поступово добирається до завершення друга книга з трилогії «Хтива мрія. Книга друга».

Орієнтовно завершення буде до 10 листопада, а там далі одразу буде публікація наступної – третьої книги. Перша книга з трилогії безкоштовна.

Дякую усім, хто приєднався до цієї історії.

Анотація до книги "Хтива мрія. Книга перша"

- Мені непотрібні стосунки, - розбиває Роман на шматки мої мрії. - Хоча…
Він задумується. Сканує мене своїми блакитними очима та змушує мене не дихати. Дає надію. Маленьку…

- Не тягни, - не витримую я, втискаючись у шкіряне сидіння автівки.

- Тобі не сподобається моя пропозиція. Боюся, що вона може тебе злякати, але хотів би це з тобою спробувати. Задля цікавості. Може щось вийде.

- Що спробувати? - бентежать мене його слова.

Також нещодавно у мене на сторінці вийшли новинки.

Перша – продовження книги «Іграшка диявола», яка має назву «Одержимість диявола». Остання книга буде в процесі написання безкоштовною, а перша – назавжди безкоштовна.

Анотація до книги "Іграшка диявола "

- Ти звільнена, - лунає його голос. - І не просто звільнена, а з такою рекомендацією, що будеш максимум двірником працювати. Не вмієш бути уважною та відповідальною - до скону листя та сміття згрібатимеш. Для цього мізків багато не треба.

Розвертається та йде. У мене холонуть нутрощі.

- Ні! - різко підіймаюся з колін і біжу за ним. - Антоне Олександровичу, не звільняйте мене! Прошу! Я на все ладна! Але не треба мене звільняти!
Чіпляюся за рукав його сорочки, яка приховує його кремезне тіло. Він розвертається, пхикає та питає невдоволено:

- І на що ти ладна?

- На все! - сильніше стискаю його сорочку.

- Прямо на все? - якось дивно ковзає погляд чоловіка моїм тілом.

Я переплутала пакунки, та замість нормального подарунка мій бос презентував своєму діловому партнеру іграшку зі сексшопу…

Наступна новинка - «Будь лише моєю»  

Анотація:

- Нікому на цьому світ непотрібна фригідна тридцятилітня жінка-колода з двома дітьми, - з такими бридкими словами вийшов мій чоловік із квартири, голосно гупнувши дверми.

Одинадцять років я жила спокійно. Мала сім'ю, була щаслива…

Але один день розтрощив це щастя, якого й ніколи не було. Лише солодка омана.

Мій чоловік пішов на зраду, розбив мені серце, розтоптав мою гідність і впевненість у собі, а тепер хоче забрати у мене все. Моїх дітей.
 

Щоб завадити йому - я погодилася на дуже дивну пропозицію…

Також ділюся коротким уривком із тексту.

А зараз у тих яскравих стінах вирішується моя доля. Досі не тямлю для чого Вороний дав мені надію…

У грудях болісно хмикає серце. Я притискую до грудей сильніше документи та обертаюся.

Йду до аптеки, яка знаходиться за десять метрів від мене, і прямо навпроти неї припаркований чорний Volkswagen Вороного.

Я розбитими кроками проникаю до аптеки, купую корвалол у таблетках, а саму таблетку одразу кладу до рота, коли виходжу на вулицю та встаю біля автівки боса. Розсмоктую препарат.

Не вірю, що у чоловіка щось вийде.

На очі знову  падають сльози, я схиляю голову, що моє кучеряве чорне волосся затуляє мені обличчя. Ігнорую печіння сонця у маківку.

Мабуть, точно треба здаватися -  їхати до Олега та просити…

Та мої думки заглушує карета швидкої допомоги, яка цією вузькою вулицею, що по обидві сторони всіяна запаркованими автівками, летить у сторону центра, та гучно кричить.

І це не перебільшення, що летить. За нею аж курява пилу здіймається, яка потрапляє мені до носа, викликаючи неприємні відчуття.

Коли автівка медиків зникає - у роті повністю розчиняється таблетка, а на очі потрапляє постать Вороного, який випурхує з будівлі. Під сонячним світлом його біла сорочка здається білосніжною, а чорні штани - бездонно темними.

Він швидкими кроками перебігає дорогу та  йде у мою сторону. Його обличчя нейтральне – нема емоцій, які б мені підказали, що думати.

Коли Вороний підходить до мене, то значно хмурнішає - тільки зараз вилазять емоції. Стає, мов грозова хмара.

- Є розмова, - озвучує. - Пропоную сісти в авто.

Також усіх охочих запрошую до мого телеграм каналу, в якому будуть повідомлятися додаткові новини про книги та не тільки

Дякую, що прочитали. Намагалася викласти все стило та без зайвого розхвалювання, бо не люблю такого. Тепер твоя. Книга друга Gi1DQ-mi