Як розписатися Вправа 3

Нереальна реальність.

Вправа така, що беремо щось з нашого оточення й описуємо, але загортаємо в іншу реальність.

Реальна реальність:

Я просто зараз сиджу на роботі  в офісі. Поки начальник пішов роздати іншим завдання я вирішив написати цей блог...

Інша реальність:

Харім знав, що найгірше місце на галері у хвості, адже там  постійно отирається наглядач. Йому - наглядачу з товстою пикою Кеолу - саме з цього місця найкраще видно всі дванадцять рабів, що працювали веслами. 

Кеол мав просто таки собачий нюх, коли треба було вчути, хто з рабів халтурить і гребе не в повну силу. Варто було комусь ледь послабити руки, як Кеол нещадно лупив нагайкою по голій спині. Після першого удару шкіра репалась і піт потрапляючи в рану просто роз'їдав людину із середини. Про те, щоб почухати, чи навіть просто розпрямити спити не могло бути й мови.

Ось Кеол, помітив чергову змогу одного з рабів витерти ліктем лоба і миттю побіг до нього розмахуючи нагайкою. Харім дивлячись в широку спину наглядача почав занурювати весло в воду лиш краєчком - даючи короткочасний відпочинок зсудомленим м'язам. Поки Кеол лупив раба, що провинився Харім встиг витерти долоні об стегнову пов'язку і навіть поводив плечима відновлюючи кровообіг. 

Сьогодні Харіму явно щастило.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Редагування в книзі «купи собі професора»
Доброго ранку! Цієї ночі мені не спалося — я перечитувала ваші відгуки й зрозуміла, що варто зробити певні редагування в книзі «Купи собі професора». Сам сюжет жодних змін не зазнає: характери та дії персонажів
Якби мої персонажі написали на мене скаргу
Хай. Перечитуючи свої твори, я задумалась ,що було б якби герої моїх творів ожили і вирішили написати на мене колективну скаргу. Колективна скарга. Без підписів, бо деякі з них уже мертві. А деякі — ще ні, але дуже
✨ Свята тривають❄️ Різдво ✨ Пісня ☃️
✨З НОВИМ РОКОМ,✨ творча родино! ❄️ Отже, ми в новому році! І різдвяно-новорічні свята тривають! Бо попереду ж Різдво за старим стилем. Тому, я продовжую марафон різдвяних віршів- пісень. До Вашої уваги ✨Світле
Тезер до другої частини Кат
Віктор надягнув на племінника бронежилет та показав дорогу якою Макс має бігти. Дорога була важка. Лісові стежки, по яким можливо проходили рази три або чотири на рік. Але він знав, що так треба. Треба ставати сильним
Думки Сніжинки
Вітаю, любі мої букнетівці! Оновлення! (вже скоро) ) У мізках сперечаються дві думки: одна кричить втікай, інша – чекай. Слухаю першу. Та вже біля дверей мене наздоганяє друга, бо я зачинена на ключ. На два замка. І той
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше