Як кажуть в народі:" Вік живи і вік вчися".
Дописавши книгу "Продана рідною матір'ю" я й не підозрювала, що цей твір можна віднести до трилерів. Вже кілька місяців книга знаходилася в жанрі "сучасної прози", і можливо тому вона ще не потрапила до рук кому потрібно))
А ще мене бентежить, що під цією книгою майже не лишають відгуків, і до мене приходить думка, що люди просто соромляться залишати відбитки своєї присутності в моїй книзі, під таким, кхе-кхе, оповіданням, там все таки не про рожевих поні писано))
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе думаю, що це через Ваш твір читачі не хочуть залишити відгуки. У мене психологія та історичний роман, і теж не активнічають ))
Оксана Дичка, Так)))
Всім привіт! Хочу долучитись до обговорення. Дійсно, зараз важко однозначно визначитись з жанром. Наразі межа між жанрами стає не такою чіткою, як раніше. Наприклад, колись деякі редактори зауважували, читаючи пропонований детектив, що в цьому жанрі треба описувати лише хід розслідування, ретельно прописувати персонажів не потрібно, бо це лише легке чтиво, а не роман. Але, ми самі знаємо, скільки колориту додали описи, наприклад, персонажа Пуаро в Агати Крісті! Тож, я завжди зазначала, що твір не в жанрі детектива, а детективний роман. У сьогоденні вимогливому читачеві не цікаво читати лише схему розслідування. Йому цікаво читати про драми, емоції та помилки персонажів, які саме й привели до детектива. Те саме й з трилером. Історія може починатись, як сучасна лірична драма, а потім, несподівано для читача, перейти у жанр трилера чи будь-який інший. Вихід з цієї ситуації, напевно, можуть врегулювати високоповажні критики. Щодо мене, я знайшла собі такий вихід - пишу, що твір належить до детективу чи детективного роману(фантастики, еротики тощо) з елементами....)))
Ірина Скрипник, Саме так.
Я таки замінила всюди жанри :) а в деяких творах і обкладинки.
Кожен пише так як відчуває, і в кожного різне бачення. Та й не всі готові з ним поділитися. Мені не подобається жанр триллер, адже я той автор який пише про рожевих поні. Хороших чоловіків ( правда не всіх) хватає і покидьків, але о це все насильство де хочеться постійно жаліти героїню, чи героя. Вибачте, це вже не моє в кожного мають бути і світлі смуги в житті.
Вікторія Вецька, Це точно))
Як я вас розумію! Сама, як напишу щось, потім сиджу і думаю: так, і як тебе ідентифікувати? Таке враження, що взагалі немає потрібних жанрів та тегів. Ну, з тегами ще якось простіше — їх можна самим створити. А от що з жанрами робити? Мабуть, теж буду всюди трилер ставити. От просто за умовчанням
Ірина Скрипник, ))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати