Королева зі знижкою

Вітаю, любі читачі і читачки!

Сьогодні для вас знижка 20% на історично-фентезійний любовний роман “Королева-рабиня”! Запрошую зазирнути!

Анотація:

Військо розбите, батько-король зник, а під мурами столиці ворог. Саме у такій плачевній ситуації опинилася Агата на другий день після своєї коронації. Єдина, доступна їй зброя, — хитрість. І користуючись цією зброєю, юна королева змушена запропонувати себе у добровільне рабство цьому південному вискочці, бастарду і варвару Шерлу.

Боротьба двох характерів буде лютішою за битву двох військ, особливо коли своє слово скажуть почуття! От тільки б не проґавити у запалі цієї боротьби справжнього ворога...

Уривок:

— Облишмо ці розмови, Агато, — сказав він вкрадливо, тихо. — Нам слід поговорити про нас.

Вона поморщила носа і гордо смикнула гостре сердечкоподібне підборіддя вгору.

— Хіба є про що говорити? Ти отримав мою відмову рік тому...

— Якби рік тому, коли прислав послів, ти погодилася б вийти за мене заміж, битви за перевал могло б і не бути.

— По-моєму, я достатньо чітко пояснила свою відмову.

— Звісно. Горда Агата не вийде за південного варвара, байстрюка, хай він хоч сім разів король. Достатньо чітко. Проте зараз я у твоєму замку. І я тут не гість, хоч ти й вдаєш це. Якщо захочу, тебе ніхто не питатиме.

— Не гість? А хто ж ти? Я запросила, ти прийняв запрошення.

Агата вперто грала обрану роль. Вона говорила з ним так, як не наважилася б більше жодна жінка. Ні її покійна мати, ні котрась з сестер, які стали королевами, ні правительки, ні рабині, ні аристократки не могли так сміливо звертатися до когось його рангу. Та й до когось нижчого теж. Бо вони жінки, а жінка повинна мовчати, доки не спитають, і дивитися в землю, коли поруч чоловік. Тому Шерла її поведінка і дивувала, і дратувала. Смаргд, не маючи синів, виховав свою наймолодшу доньку як сина. Заповів їй трон, що було небаченим зухвальством у похмуру добу, коли володарем може бути лише той, хто володіє мечем. Агата не володіла мечем, це Шерл знав точно. Як знав і те, що її вчили мовам, наукам і навіть мистецтвам тоді, коли не всі чоловіки-правителі й читати вміли. Він сам навчився вже у дорослому віці, коли зайняв трон.

Король Пеніну дивився на неї з-під лоба довгі хвилини, а тоді повернувся, став у півоберта, лицем до вікна. Сказав:

— Що ж, тоді я візьму зо три сотні телурців у рабство. Як гість. І як гість, вимагатиму присяги на вірність від твоїх міністрів або ж призначу інших. Ще, як гість, можу змусити тебе віддати мені корону або ж стати моєю королевою.

Зі всього найдужче вдарила у серце перша погроза. Агата побіліла, вчепилася пальцями у край столу, поруч з яким стояла.

— Рабство? У нас немає рабства.

— Зате у нас є.

— Ти не посмієш!

— Чому ж? Я беру рабів у кожному поході, в кожній країні. Не думаєш же ти, що Телура стане винятком?

Він знову повернувся до неї обличчям і дивився так, що Агата розуміла: люб'язності закінчилися, не почавшись. Ось тепер перед нею дійсно стояв безжальний завойовник, який пропікав одним поглядом, змушував серце у хаотичному страху й обуренні колотитися об грудну стінку.

Але навіть у цьому страху й обуренні вона знайшла рішення. Абсурдне, дурне і... абсолютно геніальне. Таке, якого він аж ніяк не очікував.

— Тоді візьми у рабство одну мене замість трьох сотень моїх людей. Хіба життя королеви не вартує життів трьохсот простих смертних?

Читайте книгу тут!

Запрошую також до книги у процесі “Серце Лева”!

Нагадую:

Найсвіжіші новини щодо друкованих книг, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.

Моя сторінка у фейсбуці

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в тік-тоці