Авторські сентименти до завершення стихійних

Вітаю, мої любі читачі!❤️

Роман «РЯТІВНИК СТИХІЙНОЇ ДУШІ» надійшов у продаж, тож, тепер можу офіційно заявити, що адреналінова дилогія про полковника СБУ, Ігоря Шторміна, та його стихійну крадійку, Вікторію Заблоцьку, завершена.

Якщо ви не читали/чекали завершення – щиро запрошую. Їхня історія вийшла великою, насиченою безліччю подій та емоцій: вуличні перегони та розслідування, викрадення та криваві, заплутані злочини, майже японська мафія та естетика шибару… І це лиш маленька доля всього, що вас чекає разом з героями.

Для мене ця дилогія стала багато в чому особливою. Це при тому, що я давно обіцяла історія Шторміна, але довгий час її відкладала з різних причин. А починаючи, точно не думала що цей, на перший погляд, егоїстичний та самозакоханий чоловік полонить і моє авторське серденько.

Адреналінозалежні – наразі найбільша моя дилогія і за кількістю знаків, і по часу, витраченому на написання. Але це був крутий досвіт, бо, зізнаюся вам по секрету, це поки єдина книга, яка мене змінила. І ні, тут немає реальних подій, всі збіги випадкові. Але вкотре переконуюся, що все має бути своєчасно. І ця історія, і герої теж сталися для мене своєчасно. Якоїсь миті початковий задум вийшов з-під контролю і спершу «нудний» Штормін сів на байк, а потім… потім я так залипла на мототематиці, що подумала: чому б не сходити на пробний урок мотоводіння?

Результат: я так захопилася, що встигла закінчити повний курс, отримати категорію А та купити мотоцикл. Безумство? Можливо. Але тепер і сама маю можливість переживати ті кайфові відчуття, які переживали мої герої, коли сідали на мото. Так що буває і так))

Це було невелике відхилення від теми та сентиментальні одкровення автора)) А всі, хто дочитали аж сюди, але досі не розуміють, про що я розповідаю, запрошую почати знайомство з героями з першої частини, роману «КРАДІЙКА ШТОРМОВОГО СЕРЦЯ»

А я скоро повернусь до вас з новинкою, тож не губіть мене❤️

____________________________

Також підписуйтесь на мої соцмережі, аби не пропустити новин та приємних бонусів))
Лю, ваша ЮМ❤️

Мій телеграм-канал     Слідкувати за автором на Букнет     Instagram      Facebook 

Група для авторів та читачів на Facebook

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Вітаю з закінченням цієї неперевершеної історії.Я прочитала на Букнет багато книг і на цей момент Ігор Штормін мій любимий герой. Одержала масу задоволення від книги,правда і переживань було чимало... Дякую -дякую . Натхнення і удачі.До зустрічі в нових історіях.

Показати 2 відповіді

Юлія Міхаліна, ❤️❤️❤️

avatar
Наталка Черешня
21.10.2024, 18:47:42

❤️❤️❤️

Юлія Міхаліна
21.10.2024, 23:14:33

Наталка Черешня, ❤️❤️❤️

avatar
Інна Турянська
21.10.2024, 14:37:04

Ти крута авторка, а тепер ще й байкерка)) тому тільки вперед до нових перемог♥️

Юлія Міхаліна
21.10.2024, 17:34:38

Інна Турянська, Дякую, сонечко, що завжди поруч❤️

avatar
Горова Ольга
21.10.2024, 14:23:23

Вітаю із завершенням такою насиченої та шаленої історії!

Юлія Міхаліна
21.10.2024, 17:34:25

Горова Ольга, Щиро дякую, Олю!❤️

avatar
Виктория Зёма
21.10.2024, 14:18:27

❤️

Юлія Міхаліна
21.10.2024, 17:34:17

Виктория Зёма, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Доброї ночі!
Знижка на дану історію! Розлучення. Врятуй нас. Все виявилося обманом. Мій щасливий шлюб. Ідеальний чоловік. Це все лопається як мильна бульбашка і збиває з ніг. Єдине, що змушує посміхатися, це моя маленька дочка, заради
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше