Кожен, хто писав, творив, складав хоча б речення знайомий з таким собі завтиком. Коли наче й хочеш написати, і слова знаєш, навіть по клавіатурі клацаєш, та коли доходить до того, що треба видати на-гора абзац, то лиш сидиш і кліпаєш на білосніжний аркуш.
Цим блогом розпочну розповідати про кілька вправ, які допомагають письменнику позбутись того завтику.
Це не буде менторство.
Це буде моє особисте роздягання на публіку.
Вправа № 1.
Взяти твори відомих письменників і чесно зізнатись собі, що не подобається.
1. С.Кінг - розтягування на кілька сторінок деталі, яка мала б вміститись в одне речення.
2. М.Булгаков - маразматичність, нелогічність.
3. Х.Муракамі - явище нізвідки без пояснення. Ось не було, а ось є. Все.
4. М.Вовчок - про хвилювання багато, а події, через які хвилюється герой майже нічого.
5. Л.Толстой - приреченість.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Корисний блог. До речі, саме по цьому методу я почала писати свої перші твори. Колись, читаючи одну з книг, я подумала: "А що, якби сюжет мав інший поворот дій, мав інший кінець, або початок?", й от почала писати так, як подобається мені. Полюбила я писати, і з тих пір весь вільний час пишу.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати