Дитячі страшилки

Вітаю! 

Скажіть, будь ласка, що ви думаєте відносно дитячих iсторій до Хелоуiна? Чи доречні моторошні казки для маленьких? Наприклад, моя дитина часто просить розповісти страшну історію, навіть сама iнколи розповідає, як може. 

Тож я вирішила створити таку на ïï прохання. Одразу виникло питання, якого ступеню страшилку можна приподнести пʼятирічній дівчинці? Як вiдчути ту межу, за якою починаються нiчнi жахiття?

Вирішила порадитись із вами. 

Допоможіть, будь ласка, вирішити це питання!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ніка Цвітан
19.10.2024, 22:44:46

Дійсно треба психолога. Думаю серед колег-авторів знайдеться професійний психолог. Цікаво було б почути його думку.

Тетяна Олiйник
20.10.2024, 14:37:37

Ніка Цвітан, Дякую, та щось мовчать наші психологи.

avatar
Ірина Скрипник
19.10.2024, 21:55:52

Це, мабуть, краще з психологами проконсультуватися чи з іншими дитячими спеціалістами. Сумніваюсь, що тут хтось знає

Тетяна Олiйник
19.10.2024, 22:42:57

Ірина Скрипник, Дякую! Але ж своїм дітям може розказував хто та в курсі.

Інші блоги
Балада | Розділ 15. Без самовладання достоту...
"Балада про сяйливу троянду та кригу" поповнилася 15-м розділом, "Без самовладання достоту програшним буде твій бій. Селест". Не чекали?) Повірте, я теж) Традиційне: розділ 15 містить всього-на-всього 638
Про Єресь, «альфа-Феномен» Та Щоденник Авторки
Вчора ввечері я написала пост. Це мав бути розбір протагоністів та антагоністів — про те, що я про них думаю і що за ними заховано у літературі та житті. ​Я дописала його до кінця, перечитала... і зрозуміла, що в загальний
Про "хороших " чоловіків. І жінок теж .
Нормальний зрілий чоловік не може бути "хорошим ", "адекватним , чи тим більше "комфортним ". Комфортними мають бути меблі. Зрілий чоловік - це завжди людина з певними правилами та принципами, які
✨ Коли Ніч стає Вибором ✨
Є миті, коли тиша гучніша за крик. Коли темрява дихає просто в обличчя. Коли серце б’ється так сильно, що здається — його почує весь ліс. П’ятий розділ — це не про втечу. Це про межу. Межу між страхом і рішучістю. Між
Я тут не випадково
Мені за 28. І я не прийшла сюди, бо «з дитинства мріяла писати». Я прийшла сюди, бо в реальному житті кохання чомусь завжди закінчувалося раніше, ніж я встигала в нього повірити. Тому я почала писати. Про людей,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше