Новинка, від моєї любої подруги. Раджу!

Вітаю, мої Натхненники!

Поспішаю розповісти вам про повернення після довгої відсутності моєї подруги авторки Букнет Юліанни Бойлук з неймовірною новинкою. Весела легка історія про мільйонера і просту дівчину. Тут ви знайдете гумор, пристрасть і героїв, яким хочеться співпереживати - читайте "Позапланове батьківство"

Уривок з книги:

   “Я клюю носом. Треба б зупинитись десь кави випити. Бо так і заснути не довго. 

Так і роблю. Заїзджаю на парковку до супермаркету. Вже далеко за північ. Тому машин немає. Тільки поблискує світлом автомат з кавою. 

А біля нього на бордюрі сидить самотня фігурка дівчини. 

— З вами все гаразд? — ввічливо запитую я. 

Вона підводить до мене заплакане обличчя. Я тільки ті потьоки сліз і встиг роздивитися. Хитає головою, і знову опускає голову на руки. 

— Може вам кави узяти? — я оглядаю її. Одягнена вона цілком пристойно, не схожа на волоцюжку. 

Вона мовчить. Тому я купую нам дві кави і протягую їй стаканчик. 

Треба їхати. Там бабця турбується. Та і втомився я. Але совість не дозволяє залишити самотню дівчину в біді. От причепиться до неї якийсь негідник. Вона ж маленька вся, і така беззахистна на вигляд, як кошеня покинуте. 

— Що ви тут робите в такий час? 

Вона важко зітхає, і видає:

— Мене чоловік покинув…

— Посварились? — здогадуюсь я. — Так помиритись ще.

— У нього Альона вагітна, не помиримось.

— Провести вас додому? — питаю я. 

Воно мені треба? Певно що не треба. Але бабка насварила б мене, якби я повівся по свинськи до нещасної дівчини. Кинув її тут на парковці супермаркету самій розгрібати. Звісно я не супермен. І зовсім не зобов'язаний вирішувати чужі проблеми. Але… Дивлюсь на дівчину знову. 

Вона задумливо відсьорбує каву. А потім киває. 

— Проведіть”

 Рекомендую до прочитання для підняття настрою))))

Мирного вечора!

Героям Слава!