Розділ від Еміра вже чекає на вас...

Тихого всім вечора, любі!!!

Запрошую до оновлення історії  Влади, з роману, "Моя у подарунок".

Сьогодні розділ від Еміра. Він сильний, владний, і закони йому не писані. Цьому чоловікові важко поступатися своїм принципам. Але чи все так безнадійно..?

Уривок. 

— Владо, що одягнути більше нічого? Навіщо, оцей мішок?

Повіки з довгими віями злітають догори, на мене досить відверто дивляться сірі великі очі.

— Еміре, я ходитиму в тому одязі, в якому почуватимуся комфортно. І це одне, а друге поверни мені телефон, я хочу купити собі нові речі.

— В цьому немає потреби. Я куплю тобі все, що потрібно, — гарчу я наближаючись до малої.

Вона ж зупинившись, нервово зиркає на мене.

— Мені нічого від тебе не потрібно, Еміре. І взагалі, повір, якби мені було куди втекти, я б уже давно не сиділа тут. А до виродка дядька втікати не хочеться. — дівча на мить замовкає, а тоді незмінним тоном додає. — Тож припини лякати мене. З дитинства так залякали, що я вже нічого не боюся.

— Та невже?!! — сухо гарчу спантеличений словами малої.

— Вже! — з викликом дивлячись мені в очі запевняє Влада, й кліпнувши зірвано додає. — Страшно було у той вечір, коли мене привезли тобі. А після того, як ти... — вона замовкає, по обличчю ходять емоції, і я розумію, що мала тамує у собі біль...

За продовженням сюди ...

Приємного читання!!!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Tale Fatum: продовжуємо!✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Асмодей вийшов надвір. Прохолодне нічне повітря наповнювало легені і від того виникало якесь
Новий розділ та візуали до нього -- вже на сайті
Візьми мене з собою Втеча здається майже вдалою: Ігор і Дарина вирушають у дорогу з надією дістатися кордону й залишити небезпеку позаду. Напруга поступово спадає, з’являється ілюзія безпеки, а разом із нею —
"Гарні" студенти...
— Мені буде спокійніше, якщо ти залишишся і доглянеш за Маратою та будинком, — м’яко відмовляю другу. — Ставлю тобі вищий бал з «Ухильної дипломатії»! — сміється Нарак. — До речі, — вступає в
Нова книга✨
Ну що мої дорогі? Ось я й дописала цю книгу Роки забрали слова. Книга не із простих... Поки писала її добряче наплакалася. Звісно історія реалістична, але на щастя не моя. Тому запрошую Вас прочитати цей короткий роман
Реєстрація на марафон взаємного читання!!!
Всім привіт❤️❤️❤️ Весна повним ходом і так хочеться емоцій, почуттів, натхнення , світла і добра… Тож вирішила створити марафон «Казкова мить» в якому строго приймають участь: добрі, світлі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше