Про щастя )

Мирного суботнього дня, друзі! )

Не знаю яка погода сьогодні у вас, а у мене з ночі дощить ) Небо повністю у хмарах і не хочеться навіть виходити на вулицю. Якщо ви теж плануєте провести ці вихідні вдома, то пропоную відпочити за читанням. І рекомендую вам одну з найгарячіших своїх історій з дуже темпераментними головними героями. Давид і Поліна. Якщо ви вже знаєте цю парочку, то точно пам’ятаєте їхні пригоди та емоційні словесні перепалки. А якщо ви ще не знайомі з Поліною та Давидом, то є гарна можливість це виправити ) Сьогодні на їхню історію під назвою “Щастя для двох” діє вигідна знижка 20%.

❤️Уривочок для апетиту:❤️

— Ти почервоніла, німфо. Згадала щось приємне з нашого спілкування?

— Мабуть, це від каміна, — дівчині дійсно стало спекотно, але водночас в усьому тілі відчувалася дивовижна легкість. — Мені так добре зараз. Навіть танцювати хочеться.

Давид хитро примружився і витягнув телефон. Клацнувши пальцями по екрану, він увімкнув повільну пісню, поклав гаджет на стіл і підвівся на ноги.

— Якщо хочеться…, — Давид підійшов до Поліни та простягнув їй руку. — Ходімо танцювати, німфо.

Дівчина зустріла його теплий погляд і з посмішкою вклала пальчики в широку чоловічу долоню. Давид легко підняв її зі стільця і пригорнув до себе, оповиваючи долонею тендітну талію. Поліна притиснулася до його широких грудей, прикритих синьою сорочкою і з насолодою вдихнула терпкий аромат парфумів. Давид лагідно провів долонею по її спині, стискаючи пальчики дівчини в іншій руці та почав повільно рухатися, притулившись щокою до розпущеного волосся партнерки. Поліна повністю здалася під його контроль, уткнувшись носом у міцне чоловіче плече. З динаміку телефону лилася повільна пісня, від теплих рук Давида тілом розповсюджувалися гарячі електричні іскри, а в голові трохи паморочилося від надлишку приємних емоцій. Поліні було неймовірно добре. Вона задоволено зітхнула, звільнила пальці з долоні Давида та обвила його обома руками навколо шиї, остаточно притиснувшись до теплого чоловічого тіла.

— Ти така спокуслива, німфо, — Давид теж обійняв її обома руками, міцніше притискаючи до себе. — Якби було можна, я б взяв тебе тут і зараз.

— Нахабний дундук, — буркнула Поліна, ховаючи збентежену посмішку біля його плеча. — Лише про одне думаєш.

— Поруч з тобою інакше не виходить, — Давид зарився носом в її волосся та шумно зітхнув. — Навіть не знаю, як я досі стримуюсь.

— Навіщо ж стримуватися? Думаю тут теж можна знайти дівчат на кшталт тієї Світлани, яку я зустріла у тебе вдома.

— Знайти можна, — Давид трохи відсторонився, зустрівши її погляд, а його чорні очі стали надзвичайно серйозними. — Але хочу я лише тебе.

— Халепа, — в голові паморочилося все сильніше, але Поліна не відвела погляд. — Як плануєш вирішувати цю проблему?

— Мушу спокусити тебе і затягнути в ліжко, — Давид посміхнувся, вдивляючись в її обличчя. — Без цього не попустить.

— А якщо і після цього не попустить?

— Мусить попустити, бо інакше, — Давид знову пригорнув дівчину до себе. — Це вже буде дуже схоже на закоханість.

— А чим погано закохатися?

— Кохання схоже на важку хворобу. Я вже перехворів і маю міцний імунітет.

— Може твій імунітет не настільки міцний, як ти думаєш?

Запрошую до читання )

Не забудьте також зазирнути на новий розділ книги “За крок до кохання”. Сьогодні оновлення вийшло вночі, а не зранку. І всі, хто його вже прочитав розуміють чому ) Якщо ще не бачили новий розділ - запрошую. У Дена та Алінки сьогодні дуже гаряче та чуттєво. Залишу тут уривочок та картинку до сьогоднішньої глави. 

❤️Уривочок:❤️

— Алінко, — Денис знову обійняв її ззаду, притиснувши спиною до себе. — Що з тобою відбувається?

— Нічого, — голос смикнувся і Аліна закусила губу.

— Неправда, — Денис тихо зітхнув і розвернув її обличчям до себе. — Ти досі сумніваєшся в мені. Думаєш я з тобою заради розваги?

— А заради чого ти зі мною, Ден?

— Я з тобою, бо хочу цього, — обличчя Дениса ховалося у напівтемряві, але його голос лунав спокійно і впевнено. — Мені подобається, коли ти поруч. Подобається твоя сором’язливість та ніжність. Твоя посмішка і твоя щирість. І твої поцілунки… Це мій особистий вид насолоди. Ти вкрала мій спокій, Аліно. Я загубив його у твоїх очах. Але повертати не хочу.

— А чого хочеш?

— Тебе, — Денис стишив голос і нахилився до дівчини, накриваючи долонею її щоку. — Я хочу тебе, лисичко.

Усі анонси нових глав, а також важливі новини та цікаві пропозиції для читачів публікуються на моїй сторінці у Фейсбуці - ось ТУТ. Приєднуйтесь ) Дякую усім, хто проводить час з моїми книгами )

Мирних вам вихідних!
Бережіть себе.
Ваша Оксана Мрійченко )