Додано
11.10.24 14:09:15
"Моє життя і спогади: знайомство з автором"
Привіт! Я хочу познайомити вас із собою та розповісти історію, яка лягла в основу моїх спогадів.
- Про мене
Все моє свідоме життя пов'язане з Маріуполем, за винятком навчання в Харківському спортінтернаті (1972-1974) та аспірантурі в Москві (1987-1991). Понад тридцять років я працював над укладанням словника української = руської рими в трьох томах, який додатково містить тлумачення слів і переклад більшості з них на московський язик. Протягом цього часу я жив звичним, мирним життям. Проте все змінилося у 2014 році, коли почалися обстріли Східного масиву Маріуполя. А в 2022 році наше місто було буквально розірвано на шматки окупаційними військами. Бомби падали в кожен куточок міста, і в кожному місці люди переживали своє горе, свою трагедію. Це змусило мене робити щоденні записи подій, щоб зберегти пам'ять про те, через що ми всі пройшли. - Чому мої спогади важливі
Цей щоденник — це не лише історія про біль, відчай і втрати. Він також про силу, надію та непохитне прагнення відродитися. Від руйнівних подій у Маріуполі до початку нового життя в інших містах і країнах — це свідчення про стійкість людського духу. Мої спогади можуть зацікавити тих, хто сам пройшов через схожі випробування, або тих, хто шукає силу, щоб пережити важкі часи. Це історія, яка нагадує, що навіть у найтемніші моменти є місце для надії. - Мета публікації
Моя мета — зберегти пам'ять про ці трагічні події, підтримати тих, хто пережив схоже, і поділитися своїм досвідом з іншими. Історія нашої родини — це історія мільйонів українців, змушених залишити свої домівки, але не втратити надії. Хай навіть все навколо змінилося, попіл минулого ще тліє, але життя триває. І я впевнений, що воно принесе нові світанки. Спогади залишаться, але вони будуть лише фоном для нового відродження, до якого ми всі прагнемо.
Олександр Зоря-Заря
17
відслідковують
Інші блоги
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один — у країні досі
Привіт-привіт))) Свято наближається, я вже навіть перші подарунки отримувати почала))) А як я можу лишити без подаруночків вас? Принесла вам знижку на «Повір мені»! Хто чекав, то зараз саме час! Дешевше вже не буде,
Хочу фентезі з котами. Або кішколюдами. Або з котами, котрі пишуть фентезі. Але ніхто не пише фентезі з котами. Життя моє — тихий смуток.
Любі читачі! Запрошую вас до моєї нової історії. НЕБЕЗПЕЧНИЙ СПАДОК Анотація Я втратила все – батьків, свободу і право розпоряджатися власним життям. Друг батька під приводом захисту заманив мене до золотої клітки.
Вітаю, місяченьки! Ми з Вами вже давно, але розмовляли на тему того, як Ви почали писати. Однак сьогодні я б хотіла спитати саме з чого була розпочата літераторська праця:) Тобто в коментарях попрошу Вас коротенько розповісти
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати