Хочу нарватися на приємні побажання;)

А мені сьогодні, до речі, 25.. І єдине, про що я дійсно жалію – це те, що тягнула з публікаціями та ігнорувала своє творчість, хоча мріяла з дитинства писати... Але як бачите: все можна подолати і здійснити мрії. Просто варто докласти трохи зусиль.

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Емілія Зінченко
11.10.2024, 09:29:49

Вітаю. Стати письменником - ніколи не пізно. Бажаю Вам натхнення та усього найкращого!

avatar
Ріна Март
09.10.2024, 20:27:58

Щирі вітання! Здійснення мрій! ❤️ У мене така ж жалість. Вважала себе нездарою і що мої твори нікому не будуть цікаві

Вітаю Вас♥️ Для мрії ніколи не пізно!)

Тетяна G
09.10.2024, 17:32:25

Ангеліна Александренко, Дякую)) повністю згодна з вами))

avatar
lanachak
09.10.2024, 16:51:59

Щиро вітаю з Днем Народження , здоров'я кохання, творчого натхнення , працьовитого муза))) і звичайно ж миру і спокою.

Тетяна G
09.10.2024, 17:32:06

lanachak, Спасибі, сподіваюся у нас всіх скоро буде мирне небо над головами ♥

avatar
Ельфріде Ноар
09.10.2024, 16:41:00

Вітаю з Днем нарождення! Круто, що ви все ж займаєтеся тим, чого хочете)

Тетяна G
09.10.2024, 17:31:17

Ельфріде, Дякую ♥️

Інші блоги
Новий розділ!
Сьомий розділ! Ціла серія коротких романів у стилі Black Mirror. І ось ДРУГИЙ роман — «Люсіль» — уже в процесі публікації! Додавайте до своїх бібліотек!
⭐підтримка для моїх авторів та їх перший флешмоб ⭐
Привіт, мої любі читачі та колеги!⭐ Сьогодні у мене особлива місія. Я завжди намагаюся підтримувати авторів, які вміють креативити, мислити неординарно та створювати незабутні світи. Мої улюблені письменниці — Торія
Так? Так?! Некромаркетинг.
Ах, намагаюсь навчититися робити гіфки у тексті ) Трохи Некромагії!!! Як вам герої Некромаркетингу?
Шукаю бету для "Моровиці".
Мені потрібна людина (або кілька людей), яка готова стати першою жертвою... тобто першою, хто читатиме роман ще до його завершення. ? Зараз я активно працюю над «Моровицею» — новим романом про українську міфологію,
А ви вже з нами?)
– До речі, дякую, що врятував моє обличчя, – промовив я, не зводячи очей з дверей спальні, де лежала непритомна Аманда. Кутик рота трохи сіпнувся у посмішці: – Якби крісло сіло прямо перед лакеями, я знов з володаря
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше