Кілька слів про...

Привітусики, дорогенькі!

(Як давно я цього не писала L)

На жаль, цей блог буде не про те, що я нарешті дописала «Більше ніж зведених» і найближчим часом поверну вам улюблених героїв. Як би мені цього не хотілося, та письменницькі справи йдуть дуже повільно.

За цей час (рік і 34 дні) я встигла пару разів перечитати обидві книги, підкорегувати їх, повидаляти одурки й розібратися з розділовими знаками. Словом, замість писати продовження я вкотре відредагувала вже написане. Робилося це для того, щоб освіжити пам’ять, зануритися в атмосферу і продовжити роботу над книгою після доволі довгої перерви. Але цього не сталося.

Ситуація така: за останні пару-трійку років я, перебуваючи в депресії, намагалася вибратися з неї за рахунок своєї улюбленої справи. Не маючи сил та енергії, а іноді й бажання, я виписувала (а потім й вичавлювала) розділ за розділом, аби викласти той вчасно. Аби не підводити вас, мої любі читачі, і щось там довести собі. Таким чином я отримала вигорання, письменницький блок і купу інших малоприємних речей, з якими рано чи пізно стикаються усі творчі люди, які не цінують себе та свій ресурс, а ще свято вірять в те, що вони подібні до машин і відпочинок їм не треба (ну і не забуваймо, що ще є реальність зі своїми моментами і нюансами, яка теж не додає спокою.)

Наразі я намагаюся відпочити як фізично, так і емоційно, і творчо теж. Поки виходить так собі, проте я вже частіше відкриваю Word і навіть можу написати пару абзаців тексту. Аж не віриться, що колись я рахувала написане аркушами, а не абзацами...

Власне, я хотіла сказати, що я жива і зі мною все добре. І хотіла запевнити, що я не збираюся закидувати письменництво. Обіцяю вам, одного дня ця бісяча плашка «заморожена» під «Більше ніж зведені» зникне.

Будь ласка, бережіть себе, свій фізичний і моральний стан,
і, головне, вчасно відпочивайте.

Дякую, що ви зі мною і...

...ще побачимося,
ваша Ві 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Емілія Зінченко
11.10.2024, 10:17:55

Вітаю. Часом найкращі ідеї приходять несподівано. Натхнення можна шукати всюди: у музиці, танцях, рукоділлі, фільмах, людях... Та найкраще, що допомагає надихнутися або подолати творчий застій - це відпочинок і читання. Нехай все буде добре. Бажаю Вам натхнення!

avatar
Алла Віницька
08.10.2024, 12:13:54

Привіт! Давно вже хочу сказати, що "Зведені" - перша книга на Букнет, від якої мені знесло дах. Я тоді тільки зареєструвалася на сайті і не писала коментів, але читала день і ніч та не могла відірватися. Проте, як би не сумувала я за Аланом і Джуді, чекатиму скільки доведеться, бо головне, щоб у Вас все було добре) нехай все йде само собою, з легкістю, з гарним настроєм) і, звичайно, дякую Вам за чудову книгу і обіймаю ;))

Розумію, сама потрапила в цей стан наразі) Проте відпочинок дійсно допомагає) Вже навіть півтора аркуша написала за день — прогрес)
Головне не винити себе за це) Ми ж не беремо з людей гроші, а вони очікують своє продовження)) Це душа, а вона інколи потребує відпочинку та заспокоєння) Бажаю всього найкращого!)

avatar
Анні Ксандр
08.10.2024, 12:01:14

Все буде добре! Бережіть себе, відпочивайте і наповнюйте свій внутрішній світ лише приємними емоціями!

Інші блоги
Серце
Вразив блог про Маріуполь. особливо на фоні того, що друкує вітчизняна письменницька (тут треба лапки) спільнота і видає за шедевр і перли гумору. По-перше, якість там - не особо. По-друге, не смішно взагалі. Ну, най сміються.
Яка була Ваша перша історія? Для чого пишете?❤️
Вітаю, місяченьки! Ми з Вами вже давно, але розмовляли на тему того, як Ви почали писати. Однак сьогодні я б хотіла спитати саме з чого була розпочата літераторська праця:) Тобто в коментарях попрошу Вас коротенько розповісти
Моє робоче місце — там, де народжується пам'ять.
Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній світ
Про плани ♥
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один ­ — у країні досі
Як ти вмовила мене на цуценя?!)
Вітаю, любі Натхненники!!! Запрошую до зимово-різдвяного вайбу, фіктивних стосунків, справжнього ромкому та пристрасних цілунків) “Подвійні вершки” Уривок “НІЧ. Чую крізь сон, що щось шкрябається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше