Знижки на двох босів. Вечірка та вікенд.

Вітаю, дорогі читачі!

СЬОГОДНІ ДІЮТЬ НАЙБІЛЬШІ ЗНИЖКИ

НА ЦИКЛ "БРАТИ "Sky""

(Книги можна читати окремо)

«ВЕЧІРКА ДЛЯ БОСА»-  20%

Вечірка. Маска… неймовірна ніч із надзвичайним чоловіком. Гарний комплект. Вона знає хто він, а він ні. Вона знає, що це її новий бос, а він знає лише те, що дозволяє знати вона.

Вона називається ім'ям богині Фреї і він відводить її на “Олімп” де є лише він і вона. Та, що буде на слідуючий день? Чи впізнає її? Чи дозволить вона взнати про себе більше? Секрет, який йому закортить розгадати. Секрет, який захочете розгадати ви.

Уривок:

Простягнувши мені келих з шампанським, він огледів мене, і зупинившись на моїх очах, повів бровою.

  — Дякую.

  — Прошу. — На його губах грала ледь помітна, зацікавлена усмішка. — Як звати богиню Олімпу?

  Я розгубилась, але не настільки, щоб дещо не вигадати. Раз я богиня з Олімпу, на мені відповідне вбрання і до того ж маска… Чому б не пограти?!

  — Фрейя. 

  — Спекотно. Але я не здивувався. Якщо комусь і бути богинею сексу та кохання - то лише вам. — Він підійшов до мене настільки близько, що я могла відчути жар його тіла. Торкнувшись своїм келихом мого, бос промовив. — За тебе, Фрейє. За секс та кохання, якими ти бездоганно володієш і захоплюєш в полон задоволення.

Уривок:

— Я скоро охрещу це домаганням.

  — Хіба я тебе торкався?… Ось так наприклад… — Його пальці опинилися на моїй талії, стискаючи легко моє тіло, він запитав. — Чи може я тебе притискав до стіни? Ось так… — Кел притиснув мене до стіни, і я застогнала, коли його міцне тіло поєдналося з моїм. — Чи може я тебе цілував? Ось так… — Я забула, як дихати, коли його губи опинились на моїй шиї.

  — О, боже… — Я вчепилась за його руку, намагаючись встояти на місці. Він був моєю опорою, і водночас тією сексуальною енергією, яка і збивала мене з ніг.

  — Ось це б можливо… Ще раз повторюсь – можливо, було б домаганням, але здається ти була не проти… — Він дивився мені у вічі, все так само притискаючи до стіни. — Це домагання?"

«ВІКЕНД ДЛЯ БОСА»- 20% 

  П’ять довгих років кожен з них кохав, та водночас звинувачував одне одного в розриві. Вона думає, що він покинув її без пояснень, а він гадає, що так вчинила вона. Хіба можуть бути праві обоє? Тепер є можливість це дізнатись – він знову її бос.

П’ять довгих років кожен з них кохав, та водночас звинувачував одне одного в розриві. Вона думає, що він покинув її без пояснень, а він гадає, що так вчинила вона. Тепер є можливість  дізнатись правду – він знову її бос.

Уривок:

— Янгу…ти моя отрута і водночас ліки. Як так може бути?

  — Можу запитати тебе те ж саме? — Сумно усміхнувшись, він так само тримаючи моє обличчя в своїх руках, торкнувся великим пальцем моїх губ. Мене вдарило струмом і я зітхнула крізь сльози. — Хочу тебе поцілувати, і хочу щоб ти мені відповіла.

  Його слова захопили мене зненацька. Ці кілька слів… ці зізнання блукали моїми венами, ганяючи кров тілом… Моє серце відгукувалось на них і кричало віддатись в полон його губ, а розум нагадував, як він вчинив. Ця боротьба в мені вже п’ять довгих років. Він завжди був для мене тим - в кому я розчинялась у думках, та так само зупиняла. Я не можу піддатись його чарам, владі чи будь-чому іншому, як колись… Як тоді… Ні.

  — Я не можу. — Відчуваючи, як котиться сльоза, я заплющила очі, щоб заспокоїтись, але вже за мить відчула теплі губи на своїх. Мене закружляло в емоціях. Ніжність…, пристрасть,… страх,… паніка. Але опустивши руку на його груди, і відчувши, як сильно та швидко гуркотить його серце, я заспокоїлась. Губи Янга смакували мною, повільно наче питаючи мене дозволу, - я не ворушилась, не відповідала, але і не відштовхувала.

Уривок:

— Якщо зараз не вип’ю кави, - буду капосною.

  Янг засміявся, вручив мені стаканчик з кавою, і я на мить заплющивши очі, втягую носом її аромат, який відчувається навіть через кришечку.

  — Плата за це - поцілунок.

  Я розплющую очі і дивлюсь на нахабу перед собою. Він либиться, як завжди.

  — Ти мій бос, - я з роботодавцями не цілуюсь. — Надпиваючи кави, ковтаю і усміхаюсь. Капосно усміхаюсь. 

  — Тобі колись це не стало на заваді. В перший робочий день ти не лише мене поцілувала, а віддала цноту. — Від його слів я розчервонілась.

  — Мені було дев’ятнадцять… і я потрапила до твоїх сітей. — Усміхаючись, я знизила плечима.

  — Це ти мене звабила своїм смачним задком, потім цілунком, а потім і в ліжко затягнула. — Янг от-от і присне сміхом.

  — Ти йшов позаду мене і таращився на мою попку. — Зауважила я.

  — Хотів, але ти спростила варіант зваблення.

  — Яким це чином? — Хмикнувши, поцікавилась я.

  — Накинулась на мене з поцілунком.

  — Я?

  — Ну не я ж. — Засміявся він і дістав з корзини полуницю.