Пригоди починаються!

Добридень, друзі!

Нарешті я можу з задоволенням та гордістю презентувати вам мою нову книгу. З особливою гордістю, бо це перша моя книга українською.

Сьогодні я хотів би поділитись з вами історією її написання. Думаю, серед вас є люди, які знають мене, як викладача педуніверситету, можливо у когось я викладав або викладаю у коледжі. Хтось, можливо, відвідував мої тренінги, хтось - дивився мої відеокурси чи міні-серіал. Хтось читав або читає мій блог (який, до речі, був першим в Україні спонсорованим блогом з питань персональної продуктивності), хтось, можливо, навчався за підручниками, які я написав. 

Всі, хто мене знає, знають, що я захоплююсь спортом (хоч зараз це вже не так просто з огляду на стан здоров'я), музикою, комп'ютерними іграми, та фільмами, і читаю величезну кількість книжок - здебільшого це фантастика, кібернанк, постапокаліпсис, антиутопія тощо. Але мало хто знає, що я й сам пробував себе на цій ниві - писав фантастичні оповідання, брав участь в літературних конкурсах, в деяких - виходив у фінал та отримував нагороди. Деякі оповідання я ніколи не публікував, а парочку на початку двотисячних я вимістив в своєму "живому журналі". До речі, один з цих похмурих творів , написаний в нічному потязі на шляху з Києва до Полтави, мене добряче налякав в 2020-му, коли почалася пандемія коронавіруса - десь років за десять до пандемії я описав якраз подібні події, але скінчилось у мене все дуже погано...

Ідея цієї книги з'явиласьу мене дуже давно - перші сторінки були написані ще в далекому 2002-му році. Тоді вона була здебільшого автобіографічною й до кінця я цю справу так і не довів. З початком великої війни я повернувся до цього проекту, але акценти знову змістилися - до автобіографічних мотивів додалися роздуми про суть фашизму, та причини, з яких подібні ідеї змогли швидко й непомітно оволодіти думками мешканців "однієї шостої частини суходолу". Свої попередні твори, а також обидва підручники я писав російською. Цю книгу - також, бо тоді ще вірив, що якщо її прочитають так звані "руські", вони, можливо, замисляться над тим, що творять їх співвітчизники, і може навіть знайдуть в собі сили для протесту. Тоді я ще вірив у швидку перемогу, і кожного ранку з надією гортав стрічку новин. Завивання сирен вчувагось мені навіть уві сні, але разом з тим майже щоночі снилося, що ось-ось, вже завтра, ми з дружиною прокинемось, і прочитаємо що війна скінчилася!

Але рік потому війна все ще тривала, і мій оптимізм, хоч і не зник остаточно, але почав згасати.

Тому я вирішив знову змінити концепцію книги. По-перше, я вирішив писати ii українською, бо вже не вірю, що якась книга здатна допомогти читачам з ерефії щось збагнути, та й після всього, що відбулось, російська стала для мене мало не огидною. А по-друге, хоч автобіографічні елементи й збереглися, а філософська складова була значно скорочена, у творі з'явився оптимістичний, хоч і фантастичний сюжет, який, насправді, не настільки простий та однозначний, яким здається. 

Взагалі-то "Темрява під ліхтарем" - це тільки перша частина запланованої трилогії "Долі в темряві". На даний момент я маю детальний план всіх трьох книг, а з 11 глав першого тому готові 9, які я буду потроху правити (бо написані вони були рік тому) й публікувати тут - на Букнетi. Сподіваюсь, вам буде цікаво спостерігати за пригодами головного героя трилогії у темряві, яка охопила колишню росію.

Хочу відмітити, що тема темряви - як тієї, що назовні, так і тієї, що в серцях і думках - завжди явно чи неявно була присутня в усіх моїх оповіданнях. Тож сюжет трилогії цілком логічно випливає з сюжетів моїх ранніх літературних вправ. А от що частиною цього сюжету стане минула (для героїв розповіді) російсько-українська війна - цього я навіть у страшному сні не міг побачити...

Значним чином на цю книгу вплинули також твори одного з моїх улюблених авторів - Андрія Круза (земля йому пухом), який теж, до речі, був родом з України.

Але не буду більше вас відволікати - попрошу лише підписатися на книгу, додати її собі в бібліотеку, і за бажанням - поділитися зі мною своїми враженнями від прочитаного. А ще дуже попрошу вас поділитися книгою зі своїми друзями та знайомими. Чим більше читачів - тим більша мотивація для мене писати швидше аби виправдати ваші сподівання, і реалізувати гарну, щасливу кінцівку цієї історії.

Ми всі вже втомилися від очікування перемоги, а дехто навіть втратив віру в неї, але слід пам'ятати , що найтемнішою ніч є перед самим світанком, тож все має бути добре. I рано чи пізню, але так обов'язково буде. Врешті-решт все буде добре. Для кожного з нас :)

Переможемо темряву разом!

 

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
"Загадковий Ігор: готові до нових відкриттів?"
Любі читачі! Наступна глава відкриє нові грані Ігоря. Готуйтеся дізнатися більше про цю особистість. Незабаром — продовження, яке проллє світло на його життя!"
Він - монстр. Від нього не сховатися ...
Купа знижок!!! Хочу тебе покарати Я вагітна від свого опікуна. Гірше людини немає. Він - монстр. Від нього не сховатися ... І він мене знайшов. Тільки він не знає, що він стане батьком. І я зроблю все, щоб врятувати свою дитину
Персонажі "На шепіт у пітьмі"
Марана (Головна героїня) Деміан Дарій Бабуся Таїріна Влада Зарина Левко Буде більше, але поки все що є. Сподіваюсь що вам сп
Ніч сюрпризів!)
Зробимо таку собі репетицію Різдвяного вечора?) Влаштуємо обмін подарунками?) З мене знижка на дану історію та... А з вас вподобайки) По можливості) Бажаю гарного дня та чудового настрою!) Сім'я у спадок До появи ЦЬОГО
"Відьма масло колотить"
Насправді це розповсюджена прикмета в нашому селі, так говорять на багряний захід сонця, за яким потім пару днів дмуть сильні поривисті вітри. Дехто із знайомих розказував, що в них також говорять цю прикмету, але вона
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше