Оновлення, що хвилюють, уже на сайті!!!

Вітаю, сонечка!!!

Запрошую до оновлення історії, Еміра та Влади, з роману, "Моя у подарунок". 

Сьогодні розділ від Влади. 

Влада.

Я відмовилася від обіду, чим розсердила Камілу. За, що опинилася знову замкненою у спальні.

Я важко зітхаю. Стискаю жовна, і обійнявши себе руками бреду до високого вузького вікна. Тут таких вікон аж чотири. Вони від стелі, аж до підлоги, і напевно з метр в ширину. Зупиняюся у вікні й кліпаю. На душі тягар. Мене душить відчай, але я навчилася стримувати емоції, від коли померла мама.

Я повністю осиротіла у дванадцять. Спочатку загинув тато, а через два роки хвороба забрала маму. Ковтаю згусток гіркоти, й кліпнувши залипаю у вікні.

Око тішать барви осіннього великого саду. А ще вабить гаряча палітра кольорів лісу, що росте за огорожею. Криво посміхаюся, адже я так люблю осінь. Та схоже цього року, я милуватимуся нею через вікна цієї імпровізованої в’язниці.

Я переконана, що тут я через те, що мій дядько все чудово спланував. Мені ж через десять місяців двадцять. Потому як спливуть ті місяці, я б мала вступити у законний спадок, та стати генеральним директором татової компанії. От Валера вирішив мене позбутися та привласнити батьківську частку. Схоже він знайшов оригінальний спосіб, як сплавити мене.

Знову нервово ковтаю. Зараз я повинна стерпіти все, та вичекати трохи часу. Для того, аби зорієнтуватися, як діяти далі.

Мені необхідно вивчити цього Еміра, щоб зрозуміти його слабкі сторони...

Замислившись у цілковитій тиші, я здригаюся від того, що клацають замки. Моментально вся напружуюся. Мені страшно. Але я продовжую стояти спиною до дверей.

Потерпаю аби це не прийшов Емір. Бо зі слів Каміли, він зі мною церемонитися не буде.

У вухах шумить. Я прислухаюся до кроків. Вони важкі, впевнені, і точно не належать Камілі.

Я міцно зажмурюю очі, коли кроки стихають поруч зі мною. Відчуваю, як тремтіння моментально охоплює тіло. На шкірі від страху виступають сироти. Завмираю від того, що хтось дихає мені в потилицю...

За продовженням сюди...

А ще дехто солідно нервує у книзі, "Статус КОРОЛЕВИ". 

Статус КОРОЛЕВИ...

Приємного читання та мирної, тихої ночі!!!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Новий розділ
Якби я вміла правильно розплановувати тиждень — наступний розділ був би по графіку. Через день. Але хороший настрій, наявність натхнення та ракетна небезпека роблять свою справу ? (геть не смішно ?) Тому оновлення
А далі що? (оновлення Порталу)
Можна подумати, що світ «Порталу у Гріх» населяють якісь залізні й невтомні кіборги. Але ні. Всі люди, і мають свою межу. Наша читачка тим паче. – Що далі, кицюню? Є сили і настрій продовжувати? Чи хочеш перепочити?
Таємниця Геліос-5
— Що це за тварюки, Сімоне? — м’яко запитав я за кілька хвилин. — Їх надто багато, щоб бути випадковими прибульцями. Чому ж тоді сканери орбітальної розвідки нічого не зафіксували, коли тільки закладали колонію? —
Дистанція...
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
✨читати чи слухати?✨
Сьогодні трішки поекспериментувала — озвучила невеликий фрагмент своєї книги! ​Часто помічаю, як інші автори діляться подібним форматом: хтось начитує текст самостійно, хтось звертається до професійних дикторів.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше