— Тобто, ви залишите мене без вечері? 

Вітаю, мої любі Натхненники!!!

Запрошую завітати до спекотно-харизматичної книги.

Романтика, пристрасть… Вчинки справжнього чоловіка… 

Що ще??? Їжа, смачні діалоги, гарячий флірт та звичайно секс. 

І багато-багато добра. 

Уроки Містера Джеймса -20%

Ми приїхали у район, про який я навіть не думала. У мене на таке грошей не вистачить і я одразу запротестувала.

   — Містере Джеймс… це була погана ідея. Я собі цього дозволити не можу. Сьогодні я зупинюсь в якомусь готелі і підшукаю щось таке, що буде мені по кишені. — Я так швидко говорила, що аж задихалась.

   — Рейчел, я ж говорив, місяць ви можете тут жити і ні за що не хвилюватись. А потім… потім ми щось придумаємо. Невже вам кортить піти до якогось готелю, коли є можливість прийняти гарячий душ і нормально виспатись?..

   Треба бути дурною, щоб піти до готелю і не скористатись такою можливістю. Зараз я погоджусь, але буду шукати більш дешеве житло. Але сьогодні - я тут і це вирішено.

   — Добре. Дякую. Але…

   — “Але” - залиште на потім. 

   Ми вийшли з авто і містер Джеймс дістав мою валізу та сумку. Я чекала на нього, не знаючи як поводитись. Він вказав підборіддям у напрямок під'їзду і я нарешті зрушила з місця. Опинившись в холі, ми увійшли до ліфта. 

   — Тут гарно.

   — Сподіваюсь, що квартиру ви теж оцінете.

   — Я в цьому не сумніваюсь.

   Він усміхнувся, коли ми вийшли з ліфта. Він поставив валізу та сумку на підлогу і почав відчиняти двері. Штовхнувши їх, він жестом запросив увійти. Я так і зробила. 

   Містер Джеймс увійшов за мною, поставив мої речі, і зачинивши двері за нами, увімкнув світло. Я очманіла. У мене шок! Все так гарно. Вишукано, сучасно та стримано. Квартира простора, світла. Вітальня поділена з кухнею і це забезпечує зручність та функціональність.

   Цегляна стіна з картинами у вітальні створює особливу атмосферу, додає характеру приміщенню, а сучасні меблі та кухня в білих кольорах додають простору квартирі. Телевізор перед сірим диваном та білими кріслами - затишний оазис. Біля стіни розташовані полиці з книгами та сувенірами. Естетику додають картини та лампа, яка нагадує хвилі. 

   Я стою і просто блимаю очима. Нереальна краса. І це я тут буду жити?!

   — Ну як?

   Я повертаюсь до містера Джеймса, і широко усміхаючись, кажу.

   — Це нереально! Просто вау! — Відчуваю, як моєю щічкою біжить сльоза. І швидко кажу. — Вибачте. 

   Він торкається моєї щоки і час немов завмирає. Ми дивимось одне одному в очі, і цей його доторк робить зі мною неймовірні речі. Я хочу поцілувати його і роблю крок, але він миттєво забирає руку, і прочищаючи голос, говорить.

   — Я радий, що ви задоволені маленька книголюбко. Сподіваюсь спальня та ванна кімната теж припадуть до душі.

   — Не сумніваюсь. 

   Усміхаюсь йому і ловлю на собі його збуджений погляд. І в моє обличчя немов б'є жар.

   — Ви сьогодні щось їли, Рейчел?

   Я ніяковію від цього запитання. Дивно. Чому я ніяковію?.. Може через те, що мені доведеться сказати, що я сьогодні і крихти в роті не тримала?.. Не знаю… що зі мною. 

   — Не мала коли. Весь час була у справах. 

   Його погляд став недобрим. Суворо звівши брови на переніссі, він сказав.

   — Так не піде. Мені потрібна працездатна асистентка.

   Знову двояко. Знову голод в його очах… і це аж ніяк не той голод про який ми зараз говоримо.

   — Я щось поїм.

   — Не сумніваюсь. Зараз щось приготуємо. В холодильнику є продукти. 

   — Ви не зобов'язані це робити. — Поспішила я, але він ще дужче насупився.

   — Тобто, ви залишите мене без вечері? 

   Я видихаю, усміхаюсь та хитаю головою.

   — Ні. Звичайно ні.

   — От і добре. Тоді помити руки і за роботу!

   Хіба можна з ним сперечатись? Хіба я хочу, щоб він пішов? Хіба я можу біля нього не збуджуватись? На всі ці питання - звичайно - ні. Тож, я залюбки скористаюсь можливістю побути з ним… побути ось так - не у стінах коледжу. 

   Усміхаюсь і він також. 

   Ох! Ці ідеальні губи бантиком. 

Запрошую до Мого телеграм тут багато цікавого, а ще перші новини про новинку

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!