Додано
29.09.24 00:31:39
Вибачення
Всіх вітаю! Приношу щирі вибачення всім, хто чекає продовження книги. На жаль на даний період часу, не маю можливості продовжувати писати. Тож ще раз вибачаюсь за відсутність. Можливо взимку на кілька тижнів відновлю написання, але повністю дописувати напевно буду аж влітку( вибачте що так не скоро((( мені теж сумно з цього приводу, але наразі дійсно нема часу)
Тож поки що розділи скоріш за все не будуть зʼявлятися ще довго
Якщо ви прочитали всі наявні частини, то я дуже рада і щиро дякую за підтримку)
Дякую за розуміння!
Кора Вайт
21
відслідковують
Інші блоги
Привіт. Сьогодні хочу відійти від теми написання книги і поговорити про читання книг, а саме про читацькі межі. Про читання часто говорять так, ніби будь-який текст варто приймати з відкритістю і без внутрішнього спротиву.
Я повагалась і спитала: – Скажи, як досвідчений мисливець, існує істота яка може переміщатись каналізаційними трубами і потрапляти в будь-яке місце? – і я підняла допитливий погляд на мисливця. Я побачила
Вітаю ✨ Гадаю, в кожного є сни, які запам’ятовуються й залишаються в пам’яті як частинка життя. Іноді так хочеться поділитися враженнями від побаченого — ніби порекомендувати фільм чи книгу. Але приходить усвідомлення:
Поки увечорі не було світла, попросила чоловіка переглянути міг Тік Ток. Там автори з цієї площадки. Він посміхнувся) Сказав, щог більшість або про вагітність, або про втечу саме жінки. І тут він видає: Чому ніхто не пише, що
Ця історія народилася не як роман.
Вона з’явилася з фрази, яку ми всі чули сотні разів —
«та й таке…» Інколи ці слова звучать як захист.
Інколи — як виправдання.
А інколи — як спосіб не дивитися правді
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати