Новенькі вже на старті!

Дорогі мої читачі! Підходить бентежливий для автора момент, коли Ви зустрінетесь з моїми новими героями. Я працюю не покладаючи рук та хочу, щоб їх почуття й гумор були філігранно яскравими. Для підтвердження вірного напрямку вчора заглянула до книжки, яку Ви в мене любите найбільше. Всі твори для Вас я пишу з самого серця, але в «Пообіцяй забути» кожен рядок і фраза наповнені особливою щирістю. Сподіваюся не розчарувати Вас новим проникненням до глибин душі, а наразі запрошую підготуватись та згадати ніжну відвертість Злати і Богдана. Новенькі вже на старті!

❤️ ❤️ ❤️

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Очеретяна Кішка

27.09.2024, 10:20:58

Бажаю шаленого успіху новій книзі, а вам - натхнення та легкого пера!

Влада Клімова

27.09.2024, 10:24:35

Очеретяна Кішка, Дякую, граційний авторе, за побажання! Романтикам буде цікаво...

Анна Лященко

27.09.2024, 10:16:17

Вітаю!

Показати 2 відповіді

Анна Лященко

27.09.2024, 10:22:40

Влада Клімова, Початок нової історії це завжди хвилююче!
Натхнення та багато читачів!

Влада Клімова

623

відслідковують

Інші блоги

Кайла Броді-Тернер

Повстання?!✨

Вітаю, друзі!✨ У новому розділі приквела ми станемо свідками двох заворушень, що розгортатимуться паралельно у двох часах: коли Ґладіс була геть малою, і коли подорослішала. З'ясуємо нарешті з чого все почалося... Ґладіс

Еларен Веш

18+ так чи ні?

Що ви очікуєте від позначки 18+ і «дуже відверто»? Чи привертають вашу увагу такі книги? Чесно зізнаюся: прийшовши на Букнет, я зовсім не планувала писати відверті історії. Але згодом, радше як експеримент, з’явилася

Тая Бровська

Оновлення та зміни!

Вітаю вас, любі мої букнетівці! Змушена змінити графік оновлень, бо трішки не встигаю. Тож проди: щодень але о 00:00! Ну і спойлер до сьогоднішнього розділу: Авто рушає повільно, ніби з миром. А я, виснажена, замерзла

Мельська Наталі

Як не з’їхати з глузду, редагуючи власний текст?

Сьогодні хочу торкнутися теми, яку впізнає кожен, хто хоч раз сидів над рукописом довше, ніж над тарілкою супу в дитинстві: вічне редагування. Так, саме те, коли ти переписуєш одну сцену тричі, потім п’ять разів, а на сьомому

Кіра Нолан

Трохи про мою книгу Весна для Віки.

Нарешті я дійшла до моменту, коли моя героїня заморожує своє серце. Вона робить це не через злість або ненависть, а щоб позбутися болю від втрати коханого і змиритися з політичним шлюбом. Її вибір був усвідомлений: вона боялася,