Вітання усім!!!

Спішу повідомити, Вас мої любі, що сьогодні діє знижка на історію кохання, Анастасії-Валерії та Андрія, з роману, "Крила рудого Янгола". 

Уривок.

Спочатку відвезли Андрія, а тоді вже поїхали додому. У прихожій на них чекала Вікторія. Тільки-но увійшли в будинок, жінка відразу ж невдоволено запитала.

— Де можна було вештатися весь день? Чому у вас вимкнені телефони?

— Розрядилися. — Майже разом відповіли чоловік з донькою, та це було правдою.

— Що в обох?

Андрій з Діаною переглянулися й він заговорив.

— Вікторіє, вже пізно не зчиняй галасу, ми й так втомилися.

— Ви обоє знахабніли вкрай. — Заволала Вікторія, — обоє знущаєтесь з мене, а тоді хочете, щоб я була іншою.

— Діано, біжи відпочивати. — Попросив напружено Андрій невдоволено дивлячись на дружину. Поцілувавши доньку в щоку, відпустив.

— На добраніч! — Тихо промовила Діана, відразу ж подавшись на верх.

Андрій спершись в укіс заклав руки на грудях, сухо запитавши.

— Не подобається, що я пізно повертаюся додому? Я можу піти. — Не добре зиркнувши на дружину, додав важливий факт. — Хоча на відміну від тебе я проводив час з донькою, до якої тобі ніякого діла немає. — Зітхнув. — Вибач, не маю бажання продовжувати цю розмову.

Очевидно Вікторія налаштувалася по іншому, адже зірвано заявила.

— А я маю, і...

— Вікторіє, ще слово і я піду з дому. Набридли твої філософські тиради. — Пригрозив Бойко й відхилившись від укосу, подався у вітальню.

— Ти куди? — Збентежено допитувалася шокована жінка.

— Спати. — Відмахнувся Андрій.

— Повертайся у спальню. — Крокуючи по заду наказувала Вікторія.

Андрія шалено дратувала присутність дружини, після середи знести її не міг. Різко зупинившись, оглянувся, й огризнувся.

— Ти даси мені спокій? Чи мені справді піти?

— Андрію! — З благанням у голосі просила отямитися його Вікторія.

— На добраніч! — Відмахнувся Бойко й повернувшись подався в кабінет, який тепер слугував його спальнею...

Знижка тут...

Приємного читання!!!