ОДИНАК

Анотація до книги:

— Дякую за допомогу у метро. Я хотів би віддячити тобі.
— Немає за що. Ти виглядав так, ніби тобі це було потрібне.
— Може, вип'ємо каву? Тут неподалік є гарне місце.
— М… вибач. Мій хлопець не дуже зрадіє, якщо дізнається, що я пішла на каву з іншим. Він у мене ревнивий, а я не хочу псувати вечір, — вона відвертається різко обриваючи діалог.

А я відчуваю, як по венах розповзається темрява. Краще мені б зараз піти. Залишити дівчисько у спокої. Вона і так для мене зробила дуже багато. Я мушу її відпустити, а не втягувати у свою темряву. Але я не можу поворухнутися…