#власне_бачення

    Вітаю вас, шановне товариство однодумців! Сьогодні у мене виникла ідея започаткувати нову активність для письменників, і, сподіваюся, вона матиме успіх. Але, перед тим, як я опишу її суть, ось вам невеличке вступне слово: я знаю, як деяким авторам доволі важко читати роботи своїх колег, особливо початківців, і особливо якщо вони не схожі на той стиль написання, в якому звикли працювати ви, і яким ви самі свого часу надихались, читаючи улюблених авторів. Але не потрібно ігнорувати той факт, що всі ми різні, і кожне оповідання обов'язково знайде свого читача, який буде із захопленням рекомендувати його своєму оточенню і чекати на інші роботи автора.
    Отже, в чому суть цієї активності - автор допису викладає невеличкий уривок зі свого твору, а всі охочі у коментарях переінакшують його у своєму стилі, як вони його бачать. Це буде корисно всім - автори зможуть побачити для себе нові прийоми і обороти, які можна використати при написанні, і навіть надихнутися, якщо вже довгий час перебувають у творчому плато, учасники - попрактикуватися у своїх здібностях, а читачі - можливо віднайти для себе нових авторів, стиль уривка якого сподобається найбільше.
    Якщо вам ця ідея здається перспективною, то із задоволенням зустрінемося і у ваших дописах, а тут чекаю на ваші власні бачення цього уривку:

    Це був надзвичайно чарівний сюжет, неймовірна трагічна історія, образи якої всю дорогу додому продовжували зачаровувати мене, знову і знову з'являючись перед моїми очима: краса й велич безмежних морських просторів, неймовірна сила й мудрість їхнього володаря, непохитна людська вола, та дивовижні небачені істоти, що мешкають у глибинах морів і океанів. Я всією душею відчував, що це дивовижне творіння просто необхідно явити широкій публіці зі сцени власного театру, і першою справою, якою я зайнявся по поверненню додому - взявся за написання сценарію, доки враження і спогади ще були достатньо яскравими.
    За друкарською машинкою я працював, не помічаючи часу. Невичерпна велика кількість думок та ідей у моїй голові, за якими ледве встигали мої пальці, ще довго підтримували мою працездатність, поки в один момент мої фізичні сили просто не вичерпалися, і лише вранці я виявив, що непомітно для себе заснув, сидячи за робочим столом.
    Незважаючи на вже велику кількість списаних сторінок, роботи належало виконати ще дуже багато, і незабаром з новими силами я продовжив трудитися над сценарієм, ситно поснідавши і привівши себе до ладу. Сам текст фактично був готовий вже до недільного ранку, але я ще неодноразово протягом дня перечитував його і вносив коригування, виправляючи виявлені помилки, дрібні нестиковки або недомовленості, а вже в понеділок я з нетерпінням презентував асистентові готовий сценарій для нової п'єси.