Додано
20.09.24 02:09:46
Трошки думок
Сьогодні відчула яскраве бажання видалити все, що почала писати, викинути ноутбук у вікно і піти за горизонт, слідом за сонцем.
Але, вдихнула, видихнула і пішла брати себе в руки.
Важко дається, але і з цим впораємося.
Лишилося дописати дві глави (саме дописати, а не опублікувати) і книга буде завершена.
Це надає сил.
Доброго вечора і бережіть себе.
Анна Тапок
75
відслідковують
Інші блоги
Сьогодні на вас чекає справжня магія!
Сьогодні на YouTube-каналі «Книгомандри» вийде аудіозвучка мого короткого оповідання «Король Геловіну»!
Це атмосферна, казкова історія, написана спеціально до свята. Якщо
– Я не служниця і не воїн вашого загону, щоб виконувати ваші накази! – вигукнула я. І чому мені так хочеться йому суперечити, навіть коли я розумію, чим це загрожує? Але його безцеремонність і владність дратують
Коли Лорд Вампір тримає в підземеллі важливого полоненого...
...а ти заходиш, обіймаєш його з вигуком: «Яка підступність! Дякую, що покарав винних!»
І змушуєш його мовчки кипіти від люті, поки ти повністю ламаєш
Спочатку це виглядало як звичайне вбивство. Три злодії, порожній будинок, ніж у грудях дівчини в білій сукні. Але тіло почало старіти на очах. Кімната розсипалася в пил. А те, що вийшло з дзеркала, запам’ятало
Щось я так захопилася пригодами Джеймса і Ко, що дуже давно не згадувала про одну зі своїх завершених історій — "Квіти в темряві". А між тим вона досі чекає на своїх читачів. ❤️ Це історія Джейн Бесфорд, дівчини,
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯке знайоме відчуття… й, причому, воно, мабуть і дуже заразне! (Останнім часом сама постійно борюся з ним)
Вірно зробили, що вдихнули - видихнули й пішли працювати далі! Натхнення Вам!)
Ірина Кузьменко, Дякую))) І ви тримайтеся і пам'ятайт, що у цій боротьбі ви не сама)
Тепла і чудових історій вам)
Шось в останні пару днів побачив схожих пару постів. Ні в якому разі не піддавайтесь))) викинути/стерти/забути - не можливо!!! Книжки, історії, світи - це наші діти. Як викинути дитину?)
Анна Тапок, Ха-ха, буду тепер своїх героїв називати прищами :)
Схоже, це заразне :) Просто зазирніть в мій останній блог
Ірина Скрипник, Може творчі люди мають спільну волну і відчувають ці дивні меланхолійні коливання?)
Інколи автор занадто самокритичний) Згадайте, подібні напади траплялися і з великими, тож це геть не показник якості твору) Бажаю натхнення та сил, творчих та й не лише!
Анна Тапок, ❤️
І з великими, і з нами, маю на увазі))
Певно це почуття знайоме всім, хто намагається щось робити, в такі моменти я згадую що роблю це бо це мені подобається і продовжую. Знайдіть те, що вас змушує продовжувати і впевнений все вийде.
Хєрня, як то кажуть, ніколи не має сумнівів, виходить невимушено та легко, що не сказати про процес творчості. Бережіть себе і натхнення вам:)
Owen Wood, Золоті слова) Дякую) Я теж продовжую писати, тому що все одно про це думаю, уявляю героїв, чую їх діалоги і хочу їх втілити у текст.
Дякую вам і ви бережіть себе)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати