Додано
20.09.24 02:09:46
Трошки думок
Сьогодні відчула яскраве бажання видалити все, що почала писати, викинути ноутбук у вікно і піти за горизонт, слідом за сонцем.
Але, вдихнула, видихнула і пішла брати себе в руки.
Важко дається, але і з цим впораємося.
Лишилося дописати дві глави (саме дописати, а не опублікувати) і книга буде завершена.
Це надає сил.
Доброго вечора і бережіть себе.
Анна Тапок
77
відслідковують
Інші блоги
19 глава уже доступна для прочитання!!! Ранок у будинку Ореста починається зовсім не з кави. Зміна замків, скандал у коридорі, натяки Мілени й отруйні слова напоїли цей ранок такою напругою, що здається, ніби повітря
Ну що ж… Я це зробила!!!! Моя перша повністю завершена книга на платформі - офіційно отримала свій фінал! Останні дні були для мене справжнім емоційним випробуванням. Я писала, переписувала, видаляла й знову писала
Наприкінці першої книги "Заповіт везунчиків" https://booknet.ua/reader/zapovt-vezunchikv-b447926?c=5003024&p=2 коли Оліс вирішувала, чи приєднуватися їй до екіпажу "Ластівочки", у неї та Ярослави відбулася досить важка бесіда. Дівчата
«Чужі серця» — продовження роману «Поза його правилами», але цілком нова історія з іншими головними героями, власними почуттями, таємницями й випробуваннями. Минуле Ніки та Алекса знаходить продовження
Немає слів,одні емоції! Дякую вам,мої найкращі читачі,за таку шалену віддачу до "Ніколи не цілуй не того» Безмежно вдячна вам за любов до цієї історії.Саме завдяки вашій підтримці історія Марата та Аліни злетіла на
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯке знайоме відчуття… й, причому, воно, мабуть і дуже заразне! (Останнім часом сама постійно борюся з ним)
Вірно зробили, що вдихнули - видихнули й пішли працювати далі! Натхнення Вам!)
Ірина Кузьменко, Дякую))) І ви тримайтеся і пам'ятайт, що у цій боротьбі ви не сама)
Тепла і чудових історій вам)
Шось в останні пару днів побачив схожих пару постів. Ні в якому разі не піддавайтесь))) викинути/стерти/забути - не можливо!!! Книжки, історії, світи - це наші діти. Як викинути дитину?)
Анна Тапок, Ха-ха, буду тепер своїх героїв називати прищами :)
Схоже, це заразне :) Просто зазирніть в мій останній блог
Ірина Скрипник, Може творчі люди мають спільну волну і відчувають ці дивні меланхолійні коливання?)
Інколи автор занадто самокритичний) Згадайте, подібні напади траплялися і з великими, тож це геть не показник якості твору) Бажаю натхнення та сил, творчих та й не лише!
Анна Тапок, ❤️
І з великими, і з нами, маю на увазі))
Певно це почуття знайоме всім, хто намагається щось робити, в такі моменти я згадую що роблю це бо це мені подобається і продовжую. Знайдіть те, що вас змушує продовжувати і впевнений все вийде.
Хєрня, як то кажуть, ніколи не має сумнівів, виходить невимушено та легко, що не сказати про процес творчості. Бережіть себе і натхнення вам:)
Owen Wood, Золоті слова) Дякую) Я теж продовжую писати, тому що все одно про це думаю, уявляю героїв, чую їх діалоги і хочу їх втілити у текст.
Дякую вам і ви бережіть себе)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати