Додано
20.09.24 02:09:46
Трошки думок
Сьогодні відчула яскраве бажання видалити все, що почала писати, викинути ноутбук у вікно і піти за горизонт, слідом за сонцем.
Але, вдихнула, видихнула і пішла брати себе в руки.
Важко дається, але і з цим впораємося.
Лишилося дописати дві глави (саме дописати, а не опублікувати) і книга буде завершена.
Це надає сил.
Доброго вечора і бережіть себе.
Анна Тапок
59
відслідковують
Інші блоги
Дорогі мої читачі❣️ Є правильне життя, а є справжнє почуття. І часто вони не мають нічого спільного. Ми звикли до ідеальних героїв, але у флешмобі «Неправильне кохання» все інакше. Тут пристрасть гірка, як кава, і
Не знаю, як ви, а я, коли пишу, а тим більше, потім роблю візуали до своїх історій, примудряюся закохуватися у героїв... Історія поки в минулому, але завтра все зміниться. Сьогодні ж баба Ганна рятує панича, і у моїй "Марії..."
Всім привіт)
От і вийшло продовження "Чорний Мармур" (А це, якщо хтось не знає, мій "фемслеш" роман про кохання між служницею і господинею.) Повертаємося до назви блогу. Наша Еліза протверезіла, як не дивно) Час
Не могла не поділитись, зловила ось таку картинку на За власним (не)бажанням Кому сподобалась ця історія, запрошую до нової книги серії "Без зобов'язань" - За власною (не)згодою Що може бути зручніше, ніж домовленість
Одразу дві глави приємного читання!https://booknet.ua/book/spokusa-na-desert-b451266
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯке знайоме відчуття… й, причому, воно, мабуть і дуже заразне! (Останнім часом сама постійно борюся з ним)
Вірно зробили, що вдихнули - видихнули й пішли працювати далі! Натхнення Вам!)
Ірина Кузьменко, Дякую))) І ви тримайтеся і пам'ятайт, що у цій боротьбі ви не сама)
Тепла і чудових історій вам)
Шось в останні пару днів побачив схожих пару постів. Ні в якому разі не піддавайтесь))) викинути/стерти/забути - не можливо!!! Книжки, історії, світи - це наші діти. Як викинути дитину?)
Анна Тапок, Ха-ха, буду тепер своїх героїв називати прищами :)
Схоже, це заразне :) Просто зазирніть в мій останній блог
Ірина Скрипник, Може творчі люди мають спільну волну і відчувають ці дивні меланхолійні коливання?)
Інколи автор занадто самокритичний) Згадайте, подібні напади траплялися і з великими, тож це геть не показник якості твору) Бажаю натхнення та сил, творчих та й не лише!
Анна Тапок, ❤️
І з великими, і з нами, маю на увазі))
Певно це почуття знайоме всім, хто намагається щось робити, в такі моменти я згадую що роблю це бо це мені подобається і продовжую. Знайдіть те, що вас змушує продовжувати і впевнений все вийде.
Хєрня, як то кажуть, ніколи не має сумнівів, виходить невимушено та легко, що не сказати про процес творчості. Бережіть себе і натхнення вам:)
Owen Wood, Золоті слова) Дякую) Я теж продовжую писати, тому що все одно про це думаю, уявляю героїв, чую їх діалоги і хочу їх втілити у текст.
Дякую вам і ви бережіть себе)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати