Писати "Різьбяра" було і мило, і у той же час на протязі всього процесу мені не вистачало міцної глибокої чоловічої дружби. Такої, знаєте, щоб аж сусіди чули. Довго в моїй голові варилася ідея твору про сталкера, який з ледь не зразкового хорошого хлопчика скотився до дна одержимості, ризикуючи і репутацією, і стосунками, і роботою, і здоровим глуздом. І от, нарешті, вона вилилася в дещо геть нездорове, брудно-хаотичне, кінкове і аморальне, за що батьки, напевно, викреслили б мене із заповіту, якби побачили цей текст.
Можна сказати, це буде посібник "як ніколи не варто робити".
Відверто, вульгарно, жорстоко — але втриматися було важко. Тобто, не вдалося.
Може, потім пошкодую про цей експеримент, але обкладинка вже готова, тож залишилось твір перечитати, відредагувати, і з дня на день він має побачити світ.