Навіть цікаво, що ж він може запропонувати? І що захоче навзаєм?

- Я вас уважно слухаю, - промовляю спокійно.

Чорний задоволено посміхається і знову обводить мене поглядом.

- По-перше, перестань казати на мене ви. Я все ж таки твій майбутній чоловік.

- Я звикла звертатись ввічливо до старших людей, явіть якщо вони мене кривдять, - кажу з викликом.

Чорний хмуриться, але стримується від різкої відповіді. Невже я його зачепила? Це добре.

- Від цього старого залежить якість свого майбутнього, тому обережніше зі словами, - нарешті промовляє командним тоном і відштовхується від столу, знову підходить до мене. - А від тебе залежить, наскільки вільною ти будеш у моєму домі.

- І що я повинна для цього робити? - моя сміливість зникає, як тільки він опиняється дуже близько.

- Бути слухняною дівчинкою, - кривить губи у посмішці і проводить долонею по моєму волоссю. Навіть цей дотик змушує завмерти. - Розпишемось, станеш офіційно моєю і можеш ходити по території будинку, де тобі заманеться.

- І все? - змушую себе глянути йому в очі. - Це все одно клітка.

- Не все відразу, дівчинко моя, - хмикає, рука опускається на плече, пальці погладжують шию. Кулюсь, я навмисно обрала закритий одяг, щоб він менше торкався шкіри, щоб менше розглядав. Але здається светр йому не завада, його погляд наче пропалює наскрізь. І я почуваюсь оголеною перед ним. - Мені треба переконатись, що ти не будеш робити дурниць, тому поки що посидиш вдома. І за парканом небезпечно, без охорони я тебе не відпущу.

- За вісімнадцять років якось зі мною нічого не трапилось.

- Бо ти не була зі мною. А навколо мене одна небезпека.

Тут він каже правду. Чорний завжди ходить з охороною. І хоч його усі бояться, та є одиниці, котрі наважуються кинути йому виклик. Поки що рахунок переважує у Чорного.

Ох, що за життя в мене буде? Постійно в страху і небезпеці. Цей чоловік наражає мене не неприємності, і йому це зовсім байдуже. Бажання для нього головніші.

- І я не зможу ні з ким спілкуватись? Поверніть хоч телефон.

- Телефон твій у мене, як і документи. Твій дядько відразу усе віддав. Спочатку оформимо шлюб, і потім все отримаєш.

Його рука ковзає по спині і зупиняється на попереку. Натискає і я врізаюсь у Чорного наче тряп'яна лялька. Повітря вилітає з легень, а страх повертається.

https://booknet.ua/reader/zmushena-pdkoritis-b428650?c=4635672&p=1